Н. О. Манько¹*, О. О. Ільков², О. Ю. Ключівська¹, В. О. Василечко^3,4,
В. В. Сидорчук⁵, Н. П. Ковальська⁶, О. І. Костів³, С. Р. Багдай³,
А. В. Зелінський^3, О. М. Громико⁷, Н. В. Скрипченко⁸,
Я. М. Каличак³, Р. С. Стойка¹

¹Відділ регуляції клітинної проліферації та апоптозу, Інститут біології клітини НАН України, Львів;
²Галичфарм, Львів, Україна;
³Хімічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна;
⁴Кафедра харчових технологій, Львівський торговельно-економічний університет, Львів, Україна;
⁵Відділ окислювальних гетерогенно-каталітичних процесів, Інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України, Київ;
⁶Кафедра фармакогнозії та ботаніки, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна;
⁷Біологічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна;
⁸Відділ акліматизації плодових рослин, Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України, Київ;
*e-mail: mankonazarcb@gmail.com

Отримано: 01 липня 2024; Виправлено: 23 серпня 2024;
Затверджено: 07 жовтня 2024; Доступно онлайн: 28 жовтня 2024

Останнім часом зростає інтерес до вивчення сорбційних та каталітичних властивостей твердих наноматеріалів, зокрема природних цеолітів, як можливих компонентів дезінфекційних засобів. Метою роботи було вивчення антимікробної дії композицій на основі закарпатського клиноптилоліту (Кл), допованого катіонами Ag⁺ та Сu²⁺. Ці композиції піддавали ся механохімічній модифікації в етанольному середовищі з додаванням екстракту листя Actinidia arguta, який використовувався як антиоксидант. Отримані композиціїї досліджували за допомогою рентгенівських та лазерних дифракційних аналізаторів, скануючої електронної мікроскопії, FTIR-спектроскопії. Антибактеріальну активність оцінювали за допомогою МТТ-тесту, а продукцію АФК – за допомогою дифенілпікрилгідразилового флуоресцентного барвника. Використовували наступні штами бактерій: Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens. Показано, що Кл без допанту не виявляв вираженої антибактеріальної активності стосовно оброблених штамів бактерій, незалежно від присутності етанолу чи рослинного екстракту. Зразки Кл, що містять срібло та оброблені екстрактом Actinidia arguta, не підвищували антибактеріальну активність. Зразки, доповані міддю та оброблені етанолом і екстрактом Actinidia arguta, продемонстрували токсичну дію щодо Bacillus subtilis, найвищий токсичний ефект проти P. fluorescence, але значно знизили антибактеріальну активність щодо штамів Staphylococcus aureus і Pseudomonas aeruginosa порівняно з дією зразків, необроблених рослинним екстрактом. Більшість версій композитів Кл продемонстрували залежний від часу антиоксидантний ефект, який можна порівняти з ефектом аскорбінової кислоти, яка використовувалась як позитивний контроль. Отримані дані свідчать про те, що антибактеріальна дія створених композицій на основі Кл пов’язана не з генерацією АФК, а з особливостями їх взаємодії з поверхнею бактеріальних клітин.