Tag Archives: діти
Токсокароз у дітей із захворюваннями травної системи
К. Т. Глушко*, Г. А. Павлишин
Кафедра педіатрії №2, Тернопільський національний медичний
університет імені І. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль;
*e-mail: glushko_kt@tdmu.edu.ua
Отримано: 29 січня 2022; Виправлено: 29 вересня 2022;
Затверджено: 01 жовтня 2022; Доступно онлайн: 19 грудня 2022
Токсокароз є досить поширеним серед дітей і спричиняє захворювання органів травлення. Мета роботи полягала у дослідженні розвитку токсокарозу у дітей із захворюваннями органів травлення. У 63 дітей було визначено вміст специфічних IgG до Toxocara canis та Ascaris lumbricoides, сироваткові рівні IL-4 та TNF-α; зроблено аналіз на гельмінти і паразити, а також проведено ретроспективне опитування для оцінки дотримання санітарно-гігієнічних правил. Дітей було поділено на дві групи: I група включала 19 (30,2 %) дітей з токсокарозом, II група – 44 (69,8 %) дитини без паразитів. Рівень IL-4 був вищим у І групі (18,0 ± 6,4 пг/мл), ніж у ІІ групі (7,2 ± 2,0 пг/мл) (P < 0,001). Рівень TNF-α достовірно не відрізнявся між I (4,5 ± 2,1 пг/мл) та II (3,6 ± 1,1 пг/мл) групами (P > 0,05). Токсокароз частіше спостерігався серед жителів села (78,9%). У дітей з токсокарозом частішими були геофагія (42,1%), контакт з собаками (100 %), вони частіше не мили руки (84,2%) порівняно із групою неінфікованих. Відзначено, що гігієнічні звички та місце проживання сприяли зараженню Toxocara canis. Рівень IL-4 був значно вищим у групі I, ніж у групі II через активацію імунної відповіді хазяїна, тоді як рівень TNF-α не відрізнявся. Діти без паразитозів також мали підвищений рівень IL-4, що може бути пов’язано з перенесеними попередніми інфекціями.
Споживання фолатів та частота їх дефіциту у дітей з цукровим діабетом 1 типу та здорових дітей
Л. І. Добровольська*, О. Р. Боярчук, М. І. Кінаш
Кафедра дитячих хвороб та дитячої хірургії, Тернопільський національний медичний
університет імені І. Горбачевського, Тернопіль, Україна;
*e-mail: dobrovolska_li@tdmu.edu.ua
Отримано: 29 січня 2022; Виправлено: 22 березня 2022;
Затверджено: 20 вересня 2022; Доступно онлайн: 19 грудня 2022
Достатнє споживання фолатів має важливе значення для росту дитини. Наразі відсутня інформація про поширеність дефіциту фолатів серед населення України, зокрема дітей. Метою дослідження було оцінити споживання фолатів з їжею та з’ясувати частоту дефіциту фолієвої кислоти у дітей з цукровим діабетом 1 типу (ЦД1) і здорових дітей. Визначення фолатів у сироватці крові проводили методом ІФА. Рівень фолатів <3 нг/мл діагностували як дефіцит фолієвої кислоти. Серед дітей, яких спостерігали, дефіцит фолатів діагностовано у 23 (32,9%): у 6 (17,1%) пацієнтів із ЦД1 та у 17 (48,6%) здорових дітей (P ≤ 0,01). Середній рівень фолатів у сироватці крові у дітей із ЦД1 дорівнював (5,09 ± 2,16) нг/мл і (3,72 ± 1,87) нг/мл у здорових дітей (P ≤0,01). Середнє добове споживання фолієвої кислоти з їжею становило (138,68 ± 70,37) мкг, без різниці між групами, і було більш ніж у 2 рази нижче вікових вимог (300 мкг/добу). Проте 15 (48,9%) дітей з ЦД1 повідомляли про отримання 1 курсу вітамінних добавок протягом останніх 6 місяців, тоді як серед здорових дітей таких було 6 (17,1%), P ≤ 0,01. Таким чином, частота дефіциту фолієвої кислоти є високою в педіатричній популяції. Харчування не забезпечує необхідного рівня фолієвої кислоти, що свідчить про необхідність її додаткового надходження.
Клінічні та імунологічні особливості паразитарних інфекцій в дітей із розладами травної системи в Західній Україні
К. Т. Глушко*, Г. А. Павлишин, К. В. Козак
Кафедра педіатрії №2, Тернопільський національний медичний університет імені І. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, Україна;
*e-mail: glushko_kt@tdmu.edu.ua
Отримано: 29 січня 2021; Затверджено: 23 квітень 2021
Такі захворювання травневої системи, як гастродуоденальні (ГДЗ) та гепатобіліарні розлади (ГБР) досить поширені серед дітей. У той же час широко розповсюдженими інфекціями шлунково-кишкового тракту є кишкові паразити. Нами було обстежено 108 дітей із ГДЗ (n = 54) та ГБР (n = 54), середній вік 11,8 ± 4,3 років, які проходили лікування в дитячій лікарні. Були проведені: аналіз крові на специфічні Ig до Ascaris lumbricoides, Toxocara canis; аналізи на яйця гельмінтів та цисти лямблій; тест на ентеробіоз. Визначено рівень інтерлейкіну-4 (IL-4) в сироватці крові у 97 із 108 дітей. Загалом коінфікування паразитами виявлено у 60,2%: лямбліоз – у 30,6%, токсокароз – у 17,6%, аскаридоз (серопозитивні) – у 13,9%, ентеробіоз – у 8,3% випадків. Паразитарні інвазії (ПІ) траплялись у 72,2% в ГБР групі та у 48,2% із ГДЗ (P = 0,01). Із них лише аскаридоз переважав у ГБР групі (22,2%), ніж у ГДЗ (5,6%) (P = 0,01). Середній вік дітей з підтвердженими ПІ (ПІ+), становив 9,9 ± 4,6 років, тоді як у ПІ – негативних (ПІ–) – 12,8 ± 3,3 років (P < 0.001). Рівень IL-4 при ГДЗ в групі (ПI+) становив 9,3 ± 0,9 пг/мл, тоді як в (ПI–) – 6,9 ± 1,8 пг/мл (P = 0,02). IL-4 за ГБР в (ПІ+) становив 14,2 ± 8,8 пг/мл, а в (ПI–) 7,5 ± 2,4 пг/мл (P = 0,03). Різний вплив на перебіг та імунну відповідь залежно від коінфекції лямбліями або кишковими паразитами свідчить про необхідність додаткового скринінгу на ці інфекції в дітей.
Дослідження взаємозв’язку між синдромом нічного вживання їжі та метаболічним синдромом у дітей
Г. А. Павлишин, К. В. Козак*, К. Т. Глушко
Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України
*e-mail: kozakk@tdmu.edu.ua
Отримано: 29 січня 2021; Затверджено: 23 квітень 2021
Порушення харчової поведінки – одна із причин розвитку ожиріння абдомінального типу та метаболічного синдрому. Якщо нещодавно синдром нічного вживання їжі та метаболічний синдром розглядалися виключно як нозологія характерна для дорослого населення, то наразі вони реєструються серед дитячої популяції. У дослідження включено 120 дітей (27 дівчаток (22,5%) та 93 хлопчики (77,5%) віком 10-17 років із надмірною масою тіла (18,33%) та ожирінням (81,67%). Усім дітям проведено антропометрію та вимірювання артеріального тиску. Здійснено визначення в сироватці крові рівнів тригліцеридів, ліпопротеїнів високої щільності та глюкози. За результатами обстеження абдомінальне ожиріння виявлено у 70% дітей. Синдром нічного вживання їжі діагностовано у 20,83% підлітків. Водночас, частота виявлення метаболічного синдрому в групі обстежених складала 34,17%. Метаболічний синдром вірогідно реєструвався частіше в дітей із синдромом нічного вживання їжі (56,00% (95% CI 30,62; 93,96)) порівняно із 28,42% (95% CI 18,73; 41,35) ‒ у групі осіб без розладу харчової поведінки (P < 0,05). Результатами дослідження з’ясовано, що наявність синдрому нічного вживання їжі збільшує ймовірність виникнення метаболічного синдрому втричі (OR 3,21 (95% CI 1,29‒7,94); P = 0,012). Таким чином, ретельний скринінг щодо виявлення порушень харчової поведінки і синдрому нічного вживання їжі, зокрема, має бути невід’ємною частиною обстеження дітей з надмірною вагою та ожирінням для своєчасної діагностики метаболічного синдрому.