O. F. Mosa

Public Health Department, College of Al-Lieth Health Science,
Umm Al Qura University, Makkah, Saudi Arabia;
e-mail: drosama2030@gmail.com

Отримано: 09 березня 2024; Виправлено: 29 квітня 2024;
Затверджено: 31 травня 2024; Доступно онлайн: 17 червня 2024

Ізоніазид і рифампіцин є ефективними протитуберкульозними препаратами, але їх застосування пов’язане з ризиком медикаментозного ураження печінки. Ембелін, природний парабензохінон, що отримують з рослини ембелії ребристої, привернув увагу через свої потенційні терапевтичні, антиоксидантні та органопротекторні властивості. Метою роботи було оцінити гепатопротекторні властивості ембеліну на тлі ураження печінки, індукованого ізоніазидом та рифампіцином. Дослідження проводили на щурах лінії Вістар, ураження печінки індукували введенням ізоніазиду (100 мг/кг) та рифампіцину (100 мг/кг). Ембелін вводили в дозах 50, 75 і 100 мг/кг протягом 21 дня. Всі препарати вводили перорально. У сироватці крові визначали рівні маркерів оксидативного стресу, активність аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), лужної фосфатази (ЛФ) з використанням наборів для імуноензимного аналізу (Elabscience, Китай). Рівні фактора некрозу пухлин-α (ФНП-α), інтерлейкінів IL-1β та IL-6 визначали з використанням наборів для імуноензимного аналізу (Randox, Великобританія). Показано, що ембелін у різних дозах ефективно відновлював активність АСТ, АЛТ, лужної фосфатази, СОД і каталази та помітно знижував концентрації МДА, оксиду азоту, а також експресію прозапальних цитокінів IL-1β та IL-6, ФНП-α у сироватці крові тварин із медикаментозним ураженням печінки. Зроблено висновок, що гепатопротекторна дія ембеліну, ймовірно, пов’язана з його властивостями нейтралізувати радикали та пригнічувати експресію цитокінів.