Т. В. Данилова^1,2*, С. В. Комісаренко³

¹Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, Київ;
²Вища школа соціальних досліджень Інституту філософії
та соціології Польської академії наук, Варшава, Польща;
*e-mail: danilova_tv@ukr.net;
³Інститут біохімії ім О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: svk@biochem.kiev.ua

Отримано: 12 квітня 2024; Виправлено: 14 травня 2024;
Затверджено: 31 травня 2024; Доступно онлайн: 17 червня 2024

У ХХІ столітті настав час визнати важливу роль жінок у науці. Дослідження, проведені жінками-науковцями поєднують світлий розум і глибокі знання з людяністю та мудрістю. Їхні підходи до вирішення проблем визначаються їхньою ментальністю та екзистенційним досвідом, що збагачує та розширює наукове поле. Це може призвести до несподіваних, але ефективніших вирішень. Проте жінки часто стикаються з перешкодами на своєму науковому шляху, і ситуація ще більш ускладнюється, коли йдеться про отримання наукових нагород, найпрестижнішою з яких є Нобелівська премія. З 1901 по 2023 рік Нобелівські премії присуджувалися 621 раз 965 особам і 27 організаціям, але лише 64 з них були отримані жінками-вченими. Хоча ми визнаємо та шануємо всіх жінок – лауреаток Нобелівської премії, у цій статті особливу увагу приділено жінкам, які отримали Нобелівські премії з хімії та фізіології або медицини і коротко описано їхні наукові досягнення. Більш детальніший опис їхнього життєвого та наукового шляху буде подано у наступних статтях.