Tag Archives: ліпопротеїни низької щільності

Потенційні циркулюючі біомаркери вразливості атеросклеротичної бляшки у пацієнтів у ранньому періоді відновлення після атеротромботичного інсульту

О. Я. Михалойко, І. Я. Михалойко

Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна;
e-mail: myhalojko@i.ua

Отримано: 30 листопада 2022; Виправлено: 02 лютогоя 2023;
Затверджено: 13 квітня 2023; Доступно онлайн: 27 квітня 2023

Незважаючи на інформативність УЗД атеросклеротичного ураження судин, прогнозування вразливості бляшок залишається складним. Біомаркери, що циркулють у крові можуть надати додаткові критерії, які дозволять краще визначати ризик повторного інсульту. Метою нашого дослідження було оцінити рівень С-реактивного протеїну (CRP), ліпопротеїнів низької щільності (LDL) та ліпопротеїн-асоційованої фосфоліпази А2 (Lp-PLA2) у крові пацієнтів раннього відновного періоду атеротромботичного інсульту, в залежності від щільності атеросклеротичної бляшки за даними дуплексного сканування судин головного мозку. Проведено клініко-лабораторне дослідження 69 чолоків та 61 жінки віком (60,42 ± 7,40) років у ранньому відновному періоді атеротромботичного інсульту. Залежно від структури атеросклеротичної бляшки обстежених було розподілено на дві групи зі стабільним (n = 80) і нестабільним (n = 50) атеросклеротичними бляшками. Ліпідний спектр крові досліджували на біохімічному аналізаторі Screen master, рівень CRP визначали діагностичним набором, Lp-PLA2 – методом ELISA. У пацієнтів із нестабільною атеросклеротичною бляшкою в ранньому відновному періоді атеротромботичного інсульту спостерігали достовірно вищі рівні LDL, CRP та Lp-PLA2 порівняно з пацієнтами зі стабільною атеросклеротичною бляшкою. Підвищення рівня LDL, CRP і Lp-PLA2 у хворих на церебральний атеросклероз можна розглядати як показник вразливості атеросклеротичних бляшок, схильних до розриву, і як прогностичний маркер повторних гострих ішемічних подій.

Оцінка вмісту металотіонеїнів, показників окисного стресу та цитотоксичності в молодих жінок з ожирінням

Г. І. Фальфушинська, О. І. Горин, В. В. Хома, Г. В. Терещук,
Д. В. Осадчук, Н. І. Руснак, О. Б. Столяр

Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, Україна;
e-mail: falfushynska@tnpu.edu.ua

Ожиріння набуває загрозливих масштабів та являє глобальну медико-соціальну проблему. Відтак, існує необхідність вивчення причин виникнення та механізмів його прогресування для вироблення єдиної стратегії профілактики ожиріння та зменшення темпів його приросту. Досліджували показники ліпідограми та окисного стресу, вміст металотіонеїнів та ознаки цитотоксичності в крові молодих жінок, хворих на ожиріння (О-група, 32<індекс маси тіла (ІМТ) < 37). В обстежених жінок О-групи встановлено значно вищу активність каталази (на 435%), підвищені рівні активних форм оксигену (на 129%), концентрація окисленого глутатіону (на 55%), вміст ТБК-АП (на 26%) і карбонільних похідних протеїнів (на 345%) порівняно з обстеженими в контрольній групі. За ожиріння збільшувався вміст металотіонеїнів, які відіграють частково протекторну роль щодо радикальних процесів у клітинах та зменшують прояви окисного ушкодження біомолекул в жінок з ожирінням. У хворих на ожиріння проявлялися ознаки цитотоксичності зі збільшенням лактатдегідрогеназної активності (на 387%) та рівня фрагментації ДНК (на 42%). Згідно з методом головних компонентів розвиток ожиріння визначається сукупністю ознак, до яких належать металотіонеїни, показники окисного стресу, цитотоксичності, ІМТ, концентрація ліпопротеїнів низької щільності та холестеролу. ІМТ корелює з показниками ліпідного обміну, окисного ушкодження та цитотоксичності (> |0,73|, P < 0,001).