Tag Archives: ліпіди

ГХ/МС аналіз олійної фракції грибів Tremella fuciformis (білий желеподібний гриб)

Reginald C. Ohiri

Department of Biochemistry, Faculty of Science, University of Port Harcourt,
East-West Road, Choba, Rivers State, Nigeria;
e-mail: raycohiri@yahoo.com, reginald.ohiri@uniport.edu.ng

Приклади використання грибів для лікування хвороб можна знайти ще в палеоліті. Одним із видів грибів, що виявляють значні лікувальні властивості як за перорального, так і за зовнішнього застосування, є Tremella fuciformis. За допомогою ГХ/МС аналізу олійної фракції, одержаної гідродистиляцією із T. fuciformis, виявлено чотири основні сполуки. Показано, що переважав 9,19-циклоланост-24-єн-3-ол, (3β) з RT 20,766 і 24,672 хв із загальним вмістом 32,681%. Наступними за процентним вмістом були: 7-ізопропеніл-1,4а-диметил-4,4а,5,6,7,8-гексагідро-3Р-нафталін-2-он (21,334%) – RT 22,425 хв; лупеол­ (18,531%) – RT 22,825 і 23,230 хв; ланостерол (17,845%) – RT 21,079 і 23,034 хв. Ці чотири сполуки становили 90,391% від загальної кількості масляної фракції, одержаної з T. fuciformis. Терапевтичні властивості двох сполук – ланостеролу і лупеолу – підтверджують застосування T. fuciformis для лікування дерматологічних і офтальмологічних захворювань.

Мас-спектрометричні дослідження взаємодії полігексаметиленгуанідину з ліпідами

А. В. Лисиця1, А. В. Ребрієв2

1Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН України, Рівне;
2Інститут біохімії ім. О. В. Паладіна НАН України, Київ;
e-mail: lysycya@ukr.net; rebriev@ukr.net

Наведено результати мас-спектрометричних досліджень композицій солей полігексаметиленгуанідину (ПГМГ) з ліпідами. Полімерні похідні гуанідину, в тому числі й ПГМГ, зазвичай застосовують як дезінфектанти. Мас-спектрометричний аналіз сумішей показав, що стійкі міжмолекулярні комплекси олігомерів ПГМГ із ліпідами не утворюються. У дослідах було використано лецитин і холестерол, які входять до складу цитоплазматичних мембран. Дослідження проведено методом MALDI-TOF MS. Запропоновано модель зв’язування полікатіона ПГМГ із мембраною клітини. У разі його адсорбції на негативно зарядженій бактеріальній мембрані може мати місце як електростатична взаємодія, так і утворення петлеподібних структур. Такий стереохімічний механізм забезпечує міцність адсорбції досліджуваного полікатіона на мембрані. У поєднанні з іншими деструктивними чинниками, це й спричинює руйнування цитоплазматичної мембрани мікроорганізму дезінфектантами, виготовленими на основі солей ПГМГ.

Ліпоксигенази і регуляція метаболізму клітин рослин

І. В. Покотило, Я. С. Колесников, М. В. Дерев’янчук, Г. І . Харитоненко, В. С. Кравець

Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Київ;
e-mail: kravets@bpci.kiev.ua

Ліпоксигенази є поширеними ензимами рослин, які каталізують пероксидне окислення поліненасичених жирних кислот. Ця реакція є ключовою в ензиматичному каскаді формування широкого спектра регуляторів метаболізму рослин – оксиліпінів. З дією цих біологічно активних сполук пов’язують формування захисних механізмів за умов біотичних та абіотичних стресів, а також регуляцію процесів росту, розмноження та старіння рослинних організмів. В огляді підсумовано сучасні погляди на класифікацію липоксигеназ, їхню структуру та каталітичні властивості. Розглянуто особливості регуляції активності ензиму на транскрипційному та посттрансляційному рівнях, а також місце ліпоксигеназного каталізу в сигналінгу клітин рослин.