Tag Archives: МДА
Фізіолого-біохімічні показники рослин пшениці озимої Triticum aestivum L. після обробки насіння фулереном С(60)
С. Прилуцька1*, Т. Ткаченко1, М. Петровський2
1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
2Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: psvit_1977@ukr.net
Отримано: 21 лютого 2025; Виправлено: 25 березня 2025;
Затверджено: 25 квітня 2025; Доступно онлайн: 12 травня 2025
Екстремальні кліматичні умови, шкідники, хвороби та забруднення навколишнього середовища суттєво впливають на вирощування сільськогосподарської продукції та якість рослинної сировини. Припускається, що наноструктуровані вуглецеві матеріали, зокрема фулерен С60, завдяки антиоксидантним, противірусним та антибактеріальним властивостям може бути використаний для запобігання цих впливів. Метою даного дослідження було оцінити вплив фулерену С60 за передпосівної обробки насіння пшениці на стан рослин через 14 днів після сходження. Насіння пшениці озимої Triticum aestivum L. сортів Патрас та Актер обробляли колоїдним розчином фулерену С60 (0,1-1,0 мкг/мл) упродовж 3 год. Біоморфометричні показники, вміст фотосинтетичних пігментів, фенольних сполук і МДА та активність каталази оцінювали за стандартними методиками. Показано, що після обробки насіння фулереном C60 значно збільшувалася як свіжа вага рослин пшениці сорту Актер, так і довжина пагонів сорту Патрас порівняно з необробленими контролями. Виявлено дозозалежну дію фулерену С60 на фізіолого-біохімічні показники рослин. Фотосинтетична активність у рослин обох сортів пшениці посилювалася після обробки насіння С60 за низьких концентрацій (0,1–0,2 мкг/мл), про що свідчить підвищення вмісту хлорофілів, а за високих концентрацій С60 (0,5–1,0 мкг/мл) знижувалася на фоні підвищення вмісту каротиноїдів. Спостерігалося посилення антиоксидантного захисту після обробки фулереном С60 за концентрацій 0,5–1,0 мкг/мл, про що свідчить підвищення вмісту фенольних сполук та активація каталази. Таким чином, обробка насіння пшениці фулереном С60 може розглядатися як перспективний підхід використання наночастинок вуглецю в агробіотехнологіях для покращення росту та стресостійкості рослин.
Пероксидне окислення ліпідів та фрагментація днк у нативних і кріоконсервованих сперматозоїдах чоловіків із різним станом сперматогенезу
Т. О. Юрчук*, О. В. Павлович, Г. О. Гапон, А. Ю. Пуговкін, М. П. Петрушко
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, відділ кріобіології системи репродукції, Харків;
*e-mail: taisiya.yur@gmail.com
Отримано: 11 липня 2021; Затверджено: 17 травня 2021
Кріоконсервування сперматозоїдів широко використовується для лікування безпліддя за допомогою репродуктивних технологій. Однак процес кріоконсервування спричинює оксидативний стрес, що може індукувати патологічні зміни в чоловічих гаметах. Метою дослідження було оцінити пероксидне окислення ліпідів (ПОЛ) та фрагментацію ДНК, а також кореляцію між цими показниками у щойно одержаних та кріоконсервованих сперматозоїдах чоловіків із нормозооспермією, олігоастенотератозооспермією (OAT) та сперматозоїдах із епідидимусу за азооспермії. Визначали рівень малонового діальдегіду (МДА), активність супероксиддисмутази (СОД) та загальну антиоксидантну активність (AOA) сперматозоїдів. Показано, що рівень МДА та СОД був значно вищим у щойно одержаних сперматозоїдах групи OAT порівняно з нормозооспермічними. Після кріоконсервування рівень МДА підвищився в сперматозоїдах усіх груп, найвищим був у групі OAT, де виявлено найбільше зниження антиоксидантної активності. Частота фрагментації ДНК у сперматозоїдах групи ОАТ до та після кріоконсервування була відповідно у 2,6 та у 4,1 раза вищою порівняно з показником у нативних нормозооспермічних сперматозоїдах (7,2%). Частота фрагментації ДНК була найнижчою в епідидимальних сперматозоїдах як до (6,2%), так і після (5,8%) кріоконсервування. Рівень СОД у епідидимальних сперматозоїдах після кріоконсервування був нижчим, ніж у нормозооспермічних. Виявлено позитивну кореляцію між рівнем МДА та частотою фрагментації ДНК (коефіцієнт кореляції Пірсона – 0,79) у сперматозоїдах усіх груп до та після кріоконсервування. Дійшли висновку, що порівняно низький рівень ПОЛ та фрагментації ДНК в епідидимальних сперматозоїдах робить можливим їх використання для терапії безпліддя.