Tag Archives: метаболічний синдром
Продукти деградації позаклітинного матриксу в серці щурів з метаболічним синдромом за умов введення піколінату хрому
О. Є. Акімов1*, А. О. Микитенко2, В. О. Костенко1
1Кафедра патофізіології, Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна;
*e-mail: o.akimov@pdmu.edu.ua;
2Кафедра біологічної та біоорганічної хімії,
Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна
Отримано: 22 травня 2025; Виправлено: 24 липня 2025;
Затверджено: 12 вересня 2025; Доступно онлайн: 17 вересня 2025
Серед населення України спостерігається тенденція до зростання відсотка осіб з ожирінням, ускладненим метаболічним синдромом (MetS), який спричиняє пошкодження позаклітинного матриксу серця. Згідно з нещодавніми дослідженнями, піколінат хрому (CrPIC) має потенціал для послаблення порушень ліпідного обміну та захисту позаклітинного матриксу від деградації. Метою цього дослідження було оцінити ліпідний профіль крові та вміст глікозаміногліканів, L-гідроксипроліну та сіалової кислоти в серці щурів із змодельованим метаболічним синдромом за введення піколінату хрому. Статево зрілих щурів лінії Вістар розділили на 4 групи по 6 тварин у кожній – контрольна група; індукція метаболічного синдрому; введення CrPIC; метаболічний синдром + введення CrPIC. Метаболічний синдром відтворювали, використовуючи 20% розчин фруктози як єдине джерело води протягом 60 днів. CrPIC вводили перорально в дозі 80 мкг/кг щодня протягом 60 днів. Концентрацію протеїнів деградації позаклітинного матриксу серця визначали спектрофотометрично у 10% гомогенаті серця. Введення CrPIC здоровим тваринам стимулювало накопичення глікозаміногліканів хондроїтинової фракції в серці щурів. У тварин з метаболічним синдромом спостерігали підвищення рівня тригліцеридів, загального холестерину та холестерину ЛПНЩ у крові, посилення колагенолізу, деградації глікопротеїнів та глікозаміногліканів з переважанням кератан-дерматанової фракції. Проте, введення цим тваринам CrPIC зменшило колагеноліз та деградацію глікопротеїнів, змінило домінуючу фракцію глікозаміногліканів із кератан-дерматану на хондроїтин у сполучній тканині серця, що вказує на його потенціал для запобігання ремоделюванню серцевої тканини у разі метаболічного синдрому.
Активність циклу оксиду азоту в двоголовому м’язі стегна щурів за умов впливу бактеріального ліпополісахариду, експериментального метаболічного синдрому та у разі їх поєднання
О. Є. Акімов1*, А. О. Микитенко2, В. О. Костенко1
1Кафедра патофізіології, Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна;
2Кафедра біологічної та біоорганічної хімії,
Полтавський державний медичний університет, Полтава, Україна;
*e-mail: o.akimov@pdmu.edu.ua
Отримано: 22 квітня 2023; Виправлено: 05 червня 2023;
Затверджено: 07 вересня 2023; Доступно онлайн: 12 вересня 2023
Існують докази, що тривала стимуляція організму бактеріальним ліпополісахаридом (ЛПС), яка стимулює секрецію прозапальних цитокінів та оксиду азоту, може грати значну роль у розвитку метаболічного синдрому (МетС). Зміни у продукції оксиду азоту за умов МетС мають різну спрямованість та залежать від конкретного органу. Метою даної роботи було вивчення продукції оксиду азоту та його метаболітів у двоголовому м’язі стегна щурів за умов стимуляції організму ліпополісахаридом, метаболічного синдрому та у разі їх поєднання. Дослідження проводили протягом 60 днів на 24 щурах-самцях лінії Wistar, які були поділені на контрольну, МетС, ЛПС та МетС+ЛПС групи. МетС було відтворено шляхом додавання 20% розчину фруктози до раціону, ЛПС стимуляція була проведена за допомогою внутрішньоочеревинної ін’єкції ЛПС S. typhi. Продемонстровано, що стимуляція організму щурів ЛПС за умов експериментального метаболічного синдрому збільшує продукцію оксиду азоту L-аргінін-залежним шляхом, проте обмежує збільшення продукції оксиду азоту L-аргінін-незалежним шляхом, яке обумовлене метаболічним синдромом, знижує концентрацію S-нітрозотіолів, збільшуючи при цьому концентрацію пероксинітритів та нітритів у двоголовому м’язі стегна щурів.
Дослідження взаємозв’язку між синдромом нічного вживання їжі та метаболічним синдромом у дітей
Г. А. Павлишин, К. В. Козак*, К. Т. Глушко
Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського МОЗ України
*e-mail: kozakk@tdmu.edu.ua
Отримано: 29 січня 2021; Затверджено: 23 квітень 2021
Порушення харчової поведінки – одна із причин розвитку ожиріння абдомінального типу та метаболічного синдрому. Якщо нещодавно синдром нічного вживання їжі та метаболічний синдром розглядалися виключно як нозологія характерна для дорослого населення, то наразі вони реєструються серед дитячої популяції. У дослідження включено 120 дітей (27 дівчаток (22,5%) та 93 хлопчики (77,5%) віком 10-17 років із надмірною масою тіла (18,33%) та ожирінням (81,67%). Усім дітям проведено антропометрію та вимірювання артеріального тиску. Здійснено визначення в сироватці крові рівнів тригліцеридів, ліпопротеїнів високої щільності та глюкози. За результатами обстеження абдомінальне ожиріння виявлено у 70% дітей. Синдром нічного вживання їжі діагностовано у 20,83% підлітків. Водночас, частота виявлення метаболічного синдрому в групі обстежених складала 34,17%. Метаболічний синдром вірогідно реєструвався частіше в дітей із синдромом нічного вживання їжі (56,00% (95% CI 30,62; 93,96)) порівняно із 28,42% (95% CI 18,73; 41,35) ‒ у групі осіб без розладу харчової поведінки (P < 0,05). Результатами дослідження з’ясовано, що наявність синдрому нічного вживання їжі збільшує ймовірність виникнення метаболічного синдрому втричі (OR 3,21 (95% CI 1,29‒7,94); P = 0,012). Таким чином, ретельний скринінг щодо виявлення порушень харчової поведінки і синдрому нічного вживання їжі, зокрема, має бути невід’ємною частиною обстеження дітей з надмірною вагою та ожирінням для своєчасної діагностики метаболічного синдрому.
Показники порушення ліпідного обміну в сироватці крові підлітків із метаболічним синдромом
Л. А. Страшок1,2, О. В. Бузницька1,2*, О. М. Мешкова3
1Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна;
2Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна;
3Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна;
*e-mail: ebuznickaa@ukr.net; elena.buznytska@gmail.com
Отримано: 16 квітня 2018; Затверджено: 13 листопада 2020
Атерогенна дисліпідемія є одним з основних та ранніх критеріїв метаболічного синдрому в підлітків. Дослідження характеру дисліпідемії в підлітків, можливостей її корекції й профілактики наразі є актуальним. Мета роботи – дослідити особливості порушення ліпідного обміну в підлітків із метаболічним синдромом. Обстежено 200 хворих на ожиріння віком 14–18 років, яких було розподілено на дві групи: з метаболічним синдромом та без нього. У контрольній групі було 30 підлітків з нормальною масою тіла. Ліпідний профіль у крові підлітків вивчали уніфікованим методом відповідно до рекомендацій IFCC на напівавтоматичному фотометрі. Рівень β-ліпопротеїнів у сироватці крові вимірювали турбідиметричним методом. Встановлено підвищення рівня тригліцеридів, холестеролу ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності, β-ліпопротеїнів та тенденцію до зниження холестеролу ліпопротеїнів високої щільності в крові підлітків із метаболічним синдромом як ознаки гетерогенної дисліпідемії. Вірогідні кореляційні зв’язки як між показниками ліпідного профілю, так і між показниками атерогенної дисліпідемії та антропометричними значеннями, вказують на підвищений ризик порушення метаболізму ліпідів в осіб з абдомінальним ожирінням.