Tag Archives: протеолітичні ензими
Виділення та характеристика препарату з колагеназною активністю зі слинних залоз Rapana venosa
В. А. Топтіков*, Є. А. Шестеренко, Ю. А. Шестеренко
Лабораторія медичної біотехнології та ензимології, відділ біомедицини,
Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського НАН України, Одеса;
*e-mail: v.a.toptikov@gmail.com
Отримано: 02 липня 2025; Виправлено: 28 серпня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Колагенази знайшли практичне застосування як у медицині, так і в харчовій промисловості, однак пошук нових джерел колагеназ залишається актуальним напрямом досліджень. Rapana, хижий молюск, що переважно живиться двостулковими, багатими на сполучну тканину, привертає увагу як потенційне джерело колагенолітичних ензимів. Метою цього дослідження було виділити препарат із колагеназною активністю зі слинних залоз Rapana venosa та охарактеризувати його властивості. Екстракт слинних залоз очищували методом осадження ацетоном із подальшою обробкою сульфатом амонію. Електрофорез здійснювали за протоколом Леммлі в умовах відновлення та без нього. Протеолітичну активність визначали спектрофотометрично з використанням колагену або желатину як субстрату. Показано, що препарат складався з п’яти протеїнових фракцій і проявляв ензиматичний поліморфізм. Було досягнуто очищення у 13,8 раза колагеназної активності, при цьому щонайменше 22% загальних протеїнів виявляли колагенолітичну активність, тоді як 88% – желатинолітичну. Оптимум активності препарату знаходився в кислому (pH 4,5) та лужному (pH ~ 9,5) діапазонах, а температурний оптимум становив 46°C. За кімнатної температури близько 90% активності зберігалося протягом 8 год. Інгібітори серинових протеаз не впливали на активність ензиму, тоді як хелатори іонів металів повністю її пригнічували. Відновлювальні агенти, що активують SH-групи, підвищували активність ензиму, тоді як регенерація дисульфідних зв’язків або модифікація SH-груп знижували її. Отримані дані свідчать, що колагеназно-активний ензимний препарат зі слинних залоз Rapana venosa переважно складається з металопротеїназ і цистеїнових протеаз та характеризується високою стабільністю.
Вільнорадикальні процеси в мітохондріях печінки щурів, які зазнали впливу діетилфталату
О. В. Кеца*, А. П. Гуслякова, М. М. Марченко
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, Україна;
*e-mail: o.ketsa@chnu.edu.ua
Отримано: 11 жовтня 2023; Виправлено: 28 листопада 2023;
Затверджено: 01 лютого 2024; Доступно онлайн: 26 лютого 2024
На сьогоднішній день залишаються не зрозумілими механізми впливу ксенобіотика діетилфталату (ДЕФ) на вільнорадикальні процеси в клітинах печінки, в яких він не тільки метаболізується, але й може проявляти прооксидантну дію. Метою наших досліджень було визначення утворення активних форм кисню (АФК), інтенсивності окисної модифікації протеїнів (ОМП) та протеолітичної активності у мітохондріальній фракції печінки щурів за впливу діетилфталату. Білих безпородних щурів розділили на три групи: І – інтактні тварини (контроль), ІІ та ІІІ – щури, яким вводили ДЕФ перорально протягом трьох тижнів у дозах 2,5 і 5,4 мг/кг маси тіла, відповідно. На 14 і 21 добу після початку введення ксенобіотиків тварин евтаназували. З печінки щурів виділяли мітохондріальну фракцію та визначали рівні супероксидного та гідроксильного радикалів, карбонільних похідних протеїнів, SH-груп і основ Шиффа. Протеолітичну активність оцінювали в тесті на розщеплення гемоглобіну. Введення ДЕФ щурам у дозі 2,5 мг/кг ініціювало утворення АФК та інтенсифікацію ОМП у мітохондріях печінки лише при введенні протягом 21 дня, тоді як за введення ДЕФ в дозі 5,4 мг/кг спостерігали інтенсифікацію цих процесів вже на 14-й день з наступним посиленням на 21-й день. Встановлено, що активність протеолітичних ензимів у мітохондріальній фракції залежить від ступеня ДЕФ-індукованої ОМП, а саме підвищується за незначної інтенсифікації ОМП та знижується у разі значної інтенсифікації вільнорадикального окислення протеїнів.