В. В. Хома¹, Л. Л. Гнатишина^1,2, В. В. Мартинюк¹,
Т. Р. Мацьків^1,2, Н. Й. Міщук¹, О. Б. Столяр¹*

¹Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна;
²Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, Україна;
*e-mail: Oksana.Stolyar@tnpu.edu.ua

Отримано: 17 квітня 2020; Затверджено: 25 червня 2020

Оцінка чутливості клітинних тіолів металотіонеїнів (МТ) до тривалої дії екологічно реального хімічного «коктейлю» ксенобіотиків потребує дослідження з використанням корект­них моделей. Метою роботи було з’ясувати внесок МТ у відповідь двостулкового молюска на сумісну дію ксенобіотиків і підвищеної температури. Молюсків Unio tumidus Philipson, 1788 р. (Unionidae) інкубували в розчинах препаратів диклофенаку (Dc, 2 нМ), ніфедипіну (Nf, 2 нМ) та органофосфонатного гербіциду гліфосату (Gl, препарат Roundup MAX, 79 нМ) окремо та за комбінованої дії за 18°C (DcNfGl) та 25°C (DcNfGl+T) протягом 14 днів. МТ травної залози виділяли гель-розподільчою хроматографією та визначали вміст MT-Me за кількістю зв’язаного ними металу (Zn, Cu, Cd) та за концентрацією тіо­лів (MT-SH). Концентрація MT-SH у травній залозі молюсків виявилась підвищеною в усіх експозиціях. Встановлено, що у той самий час рівень MT-Me за дії Dc підвищувався, за дії Gl- вмісних розчинів  частка MT-Me знижувалась та зростало співвідношення лактат/піруват. Nf зменшував це співвідношення, збільшуючи концентрацію пірувату, та підвищував стабільність лізосомальних мембран у гемоцитах. За сумісної дії ксенобіотиків та підвищеної температури збільшувалась кількість гемоцитів із ядерними порушеннями, що свідчить про перевищення адаптаційного потенціалу організму. Багатофакторний статистичний аналіз підтвердив негативні кореляції у парах МТ-SH/МТ-Ме та МТ-SH/піруват та відокремив групи Gl і DcNfGl+T від інших груп.