Tag Archives: статеві гормони
Рівень статевих гормонів та гормонів фертильності в сироватці крові пацієнтів чоловічої статі, які одужали від COVID-19
M. K. Albayaty1*, M. S. Ali2, A. Y. Al‑Tarboolee1, R. H. Yousif3
1Department of Molecular and Medical Biotechnology,
College of Biotechnology, Al-Nahrain University, Jadriya, Baghdad, Iraq;
2University of Technology-Iraq, Applied Sciences Department,
Branch of Chemistry, Baghdad, Iraq;
3Department of Forensic Evidence Sciences, College of Medical Technology,
Al-Farahidi University, Baghdad, Iraq;
*e-mail: mustafa.kahtan@nahrainuniv.edu.iq;
mustafaalbayaty42@gmail.com
Отримано: 20 березня 2024; Виправлено: 30 квітня 2024;
Затверджено: 31 травня 2024; Доступно онлайн: 17 червня 2024
Новий коронавірус 2 тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV-2), що спричинив пандемію COVID-19, є інфекцією широкого спектру дії, яка, окрім дихальних шляхів, може вражати різні органи, зокрема, органи травної, серцево-судинної та сечової систем. Однак негативні ефекти SARS-CoV-2 на чоловічу репродуктивну систему здебільшого ігноруються. Метою цього дослідження було з’ясувати, вплив SARS-CoV-2 на продукування гормонів, які є маркерами чоловічої репродуктивної функції та фертильності. Учасників дослідження (350 осіб чоловічої статі) було розділено на дві групи: 150 пацієнтів з середнім віком 32 ± 7,9, які одужали від COVID-19, а діагноз COVID-19 був підтверджений методом ПЛР, і 200 практично здорових чоловіків-добровольців аналогічного віку. Група пацієнтів була додатково розділена на три групи залежно від періоду одужання – 3, 5 і 7 місяців. Рівні тестостерону, лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) та пролактину в сироватці крові визначали за допомогою автоматичного хемілюмінесцентного аналізатора Mindray CL-1000i. При порівнянні показників пацієнтів, які одужали від COVID-19, з контрольною групою, встановлено зниження рівня тестостерону, що позитивно асоціюється з періодом одужання, та підвищення рівнів ЛГ, ФСГ і пролактину, що негативно асоціюється з періодом одужання. Припускається, що інфікування SARS-CoV-2 може супроводжуватися тимчасовим порушенням функції яєчок.
Розвиток знань з біохімії гормонів у роботах нобелівських лауреатів першої половини ХХ ст. Ф. Г. Бантинг, Д. Дж. Р. Маклеод, Г. О. Віланд, А. О. Віндаус, А. Бутенандт, Л. Ружичка, Е. Кендалл, Ф. Хенч, Т. Рейхштейн
Р. П. Виноградова, В. М. Данилова, С. В. Комісаренко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: valdan@biochem.kiev.ua
Отримано: 18 лютого 2019; Затверджено: 14 березня 2019
Перша половина ХХ ст. була плідною для досліджень таких біологічно активних речовин як гормони і вітаміни. Одними з перших дослідників гормонів були Ф. Бантинг і Д. Маклеод, які відкрили і виділили гормон острівкової частини підшлункової залози – інсулін, що дало поштовх для дослідження механізмів регуляції біохімічних процесів – нового напряму біологічної хімії. Наступним важливим етапом в розвитку досліджень біологічно активних речовин були роботи хіміків-органіків Г. Віланда, А. Віндауса, А. Бутенандта і Л. Ружички, які майже одночасно виділили і встановили хімічну будову жовчних кислот, вітамінів групи D і статевих гормонів (жіночих і чоловічих). Вони також встановили, що всі перераховані вище сполуки мають стероїдну природу і що вихідною речовиною для їх синтезу в організмі є холестерол. Продовженням досліджень високоактивних речовин стероїдної природи були роботи Е. Кендалла, Ф.Ш. Хенча і Т. Рейхштейна, які вперше синтезували і дослідили будову та біологічні ефекти гормонів кори надниркових залоз – кортикостероїдів. Вони також вперше розробили метод промислового випуску гормону кортизону, який широко використовується для лікування запальних процесів. Отже, в першій половині ХХ ст. хіміки-органіки дали в руки біохімікам знання щодо структури складних у хімічному відношенні, але надважливих для організму людини біологічно активних речовин – стероїдних сполук.