Tag Archives: ураження рогівки
Терапевтичний потенціал місцевого застосування автологічного ангіостатину в лікуванні туберкульозного ураження рогівки: клінічний випадок
Н. К. Гребень1*, І. В. Гавриляк1, В. Л. Білоус2, В. В. Корса2, А. О. Тихомиров2
1Кафедра офтальмології, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ, Україна;
2Відділ хімії та біохімії ферментів, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: nkgreden@ukr.net
Отримано: 03 червня 2025; Виправлено: 17 вересня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 29 грудня 2025
Туберкульоз ока – рідкісне, але потенційно загрозливе для зору захворювання, що часто проявляється у вигляді неоваскуляризації рогівки та стромального кератиту, зумовлених хронічним запаленням і тривалою антигенною стимуляцією. Стандартні терапевтичні підходи, зокрема застосування кортикостероїдів і протимікробних засобів, нерідко виявляються неефективними у резистентних випадках. У роботі описано клінічний випадок 50-річного пацієнта з інтерстиціальним кератитом, асоційованим із туберкульозом, який виявився резистентним до традиційних методів лікування. У зв’язку з відсутністю клінічного покращення було обрано альтернативну терапевтичну стратегію у вигляді місцевого застосування ангіостатину, потужного антиангіогенного поліпептиду, отриманого з автологічного плазміногену. Ангіостатин було підготовлено у вигляді стерильних очних крапель, які застосовували щоденно протягом двох місяців. Ефективність лікування оцінювали за допомогою стандартних офтальмологічних методів, включаючи біомікроскопію щілинною лампою, фотографування рогівки, вимірювання внутрішньоочного тиску та аналіз судинних змін. Крім того, у слізній рідині визначали в динаміці рівень молекулярних маркерів гіпоксії (HIF-1α, VEGF, MMP, фібриноген і лактоферин) методом вестерн-блотингу для оцінки біохімічної відповіді. Після курсу терапії ангіостатином у пацієнта спостерігалося виражене зменшення неоваскуляризації рогівки, відновлення її прозорості та нормалізація рівнів протеїнів-маркерів. Отримані результати свідчать про те, що ангіостатин може бути безпечною та ефективною альтернативою для лікування рогівкових ускладнень при туберкульозі ока, особливо у випадках, резистентних до традиційної терапії. Необхідні подальші дослідження для підтвердження клінічної доцільності ангіостатину та розширення його застосування в лікуванні патологічних станів ока, що супроводжуються запаленням і неоваскуляризацією.







