Tag Archives: атеросклероз
Протекторний ефект N-стеароїлетаноламіну на систему згортання крові та артеріальні зміни у спонтанно гіпертонічних щурів за умов дієти багатої холеcтеролом
О. С. Ткаченко1, Є. А. Гудзь1*, Г. В. Косякова1,
П. П. Клименко2, Є. М. Стогній1, В. А. Дідківський1,
Т. М. Чернишенко1, В. О. Чернишенко1, Т. М. Платонова1
1Інститут біохімії імені Палладіна НАН України, Київ;
2ДУ «Іінститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ;
*e-mail: goudziegor@gmail.com
Отримано: 24 грудня 2019; Затверджено: 27 березня 2020
У цій роботі ми мали на меті перевірити атеросклеротичні зміни стінки аорти та прокоагулянтну реакцію системи згортання крові у спонтанно гіпертонічних щурів (СГЩ), що отримували дієту з високиим вмістом холестеролу (ДВХ), та вивчити антизапальну дію N-стеароілетаноламіну (NSE) на розвиток атеросклерозу в цій моделі. Самиці щурів (n = 30) з генетичною схильністю до гіпертензії, верифіковані вимірюванням артеріального тиску, отримували дієту з високим вмістом холестеролу (5%) протягом 2 місяців. Тварини були поділені на три групи: 1 – контрольна група СГЩ отримувала стандартний раціон віварію; 2 група отрумувала ДВХ; 3 група отримувала ДВХ + NSE в дозі 50 мг/кг. Гістологічний аналіз виявив набряк та відшарування ендотеліальних клітин, набряк субендотеліального шару та порушення цілісності середньої оболонки. Щури які отримували дієту з високим вмістом холетеролу мали більш високу концентрацію фібриногену, збільшену швидкість агрегації тромбоцитів і зниження рівня протеїну С. Швидкість агрегації тромбоцитів збільшувалась у щурів, які отримували ДВХ (52,5 ± 4,1%/хв), незначно нормалізувалася під дією NSE (40 ± 8,3 проти 35 ± 9%/хв у контрольних групах). Концентрація фібриногену трохи збільшувалась у щурів, які отримували ДВХ (2,75 ± 0,7 проти 1,9 ± 0,5 мг/мл у контрольних групах). Однак рівень антикоагулянтного протеїну С, який знизився у щурів, що отримували ДВХ (65 ± 16 проти 100 ± 11% у контролях), нормалізувався під дією NSE (92 ± 17%). NSE також впливав на архітектуру аорти, однак нормалізація товщини стінки аорти не змінила кількості включень холестерину у її стінці. Показано, що протизапальна дія NSE змінює атерогенні процеси щурів, які отримували ДВХ, головним чином нормалізуючи рівень протеїну С під час запального процесу та зменшуючи набряк аорти. Однак гематологічні параметри (включно з часом згортання в тесті APTT та концентрацією фібриногену) змінювались незалежно під час застосування NSE. Антиагрегантна дія NSE на тромбоцити може бути наслідком прямої дії на тромбоцити або наслідком його протизапальної дії. Під час атерогенезу, індукованого ДВХ у моделі, NSE продемонстрував цінні протизапальні дії, що захищають організм під час атерогенезу, однак його не можна вважати антитромботичним чи антиатерогенним агентом, оскільки він нездатний впливати на гемостаз безпосередньо.
Біологічна роль фетуїну А та його потенційне значення для прогнозу кардіоваскулярного ризику у хворих на цукровий діабет 2-го типу
М. Ю. Горшунська1, Ю. І. Караченцев1,2, Н. О. Кравчун2,
Є. Йенсен3, Ж. А. Лещенко2, О. І. Гладких2, Н. С. Красова2,
Т. В. Тижненко2, Ю. А. Опалейко2, В. В. Полторак2
1Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна;
2ДУ «Інститут проблем ендокринної патології
ім. В. Я. Данилевського НАМН України», Харків;
3Національний інститут охорони здоров’я та довкілля, Нідерланди;
e-mail: maryanagr@mail.ru
В огляді узагальнено дані літератури і результати власних досліджень щодо біологічної ролі глікопротеїну фетуїну А. Встановлено як пряму кореляцію вмісту в крові фетуїну А з деякими адипокінами, задіяними у формуванні інсулінорезистентності та за атерогенезу (програнулін, оментин-1), так і з остеопротегерином (новітнім чинником кардіоваскулярного ризику), та підвищення циркуляторних рівнів фетуїну А у хворих на цукровий діабет 2-го типу з метаболічними ознаками високого кардіоваскулярного ризику, але без проявів макросудинних ускладнень. Це обґрунтовує залучення фетуїну А до комплексу біомаркерів субклінічного атеросклерозу.