Tag Archives: COVID-19
Одержання рекомбінантних протеїнів коронавірусу SARS-COV-2 та злитого кон’югату із дифтерійним токсоїдом CRM197
О. І. Криніна1, С. І. Романюк1, О. Б. Горбатюк1,2, О. Г. Корчинський1,3,4,
А. В. Ребрієв1, Я. С. Кулик1, Є. О. Козадаєва1, А. А. Сіромолот1,5,
М. М. Гузик1, Д. В. Колибо1*, С. В. Комісаренко1
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2ДУ «Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України», Київ;
3Центр інноваційних біомедичних досліджень і медичний факультет Жешувського університету, Жешув, Польща;
4Національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького, Львів, Україна;
5ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: kolibo@biochem.kiev.ua
Отримано: 10 жовтня 2021; Затверджено: 12 листопада 2021
Швидке поширення у світі пандемії COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, виявило нагальну потребу у розробці захисних вакцин для боротьби з цим захворюванням. Тому створення ефективних продуцентів рекомбінантних протеїнів коронавірусу SARS-CoV-2 стало актуальним завданням, вирішення якого сприятиме вивченню функціональних властивостей SARS-CoV-2, а також появі в Україні вакцини власного виробництва проти COVID-19, що має важливе стратегічне значення для боротьби з пандемією. Метою роботи було створити прокаріотичні та евкаріотичні продуценти рекомбінантних протеїнів коронавірусу SARS-CoV-2 і виділити протеїн нуклеокапсиду (N), рецепторзв’язувальний домен (RBD) протеїну «шипа» (S) і злитий кон’югат RBD-домену із носієм – дифтерійним токсоїдом CRM197. Для цього за допомогою методів молекулярної біології та генної інженерії створено відповідні генетичні конструкції, зокрема нездатні до самостійної реплікації аденовірусні вектори на основі AdvC5, що експресують протеїни SARS-CoV-2 і злитий кон’югат. Правильність будови конструкцій підтверджено результатами рестрикційного аналізу та/або секвенування ДНК. Рекомбінантні протеїни було виділено за допомогою металоафінної хроматографії, відповідність їх властивостей підтверджено результатами електрофорезу в поліакриламідному гелі, вестерн-блотингу, імуноензимного аналізу та MALDI-TOF мас-спектрометрії. У результаті було створено продуценти рекомбінантних протеїнів коронавірусу SARS-CoV-2 та злитого кон’югату на основі бактеріального штаму E. coli Rosetta (DE3) та клітинної лінії НЕК293, а також виділено у чистому вигляді протеїн N, RBD-домен протеїну S і злитий протеїн RBD-CRM197. Одержані рекомбінантні протеїни можуть бути використані для вивчення імуногенних і антигенних властивостей протеїнів коронавірусу SARS-CoV-2, а створені продуценти цих протеїнів здатні забезпечити дешевий і безпечний синтез антигенних субстанцій для розробки та виробництва вітчизняних імунодіагностикумів і вакцин проти COVID-19.
Визначення здатності зв’язування N-ацетилцистеїну та його похідних із основною протеазою SARS COV‑2 з використанням молекулярного докінгу і молекулярної динаміки
A. H. Shntaif*, N. A. Alrazzak, A. Bader, A. M. Almarzoqi
University of Babylon, College of Science for Women, Iraq;
*e-mail: ahmed1979sh@gmail.com
Отримано: 25 травня 2021; Затверджнено: 22 вересня 2021
N-ацетил цистеїн (NAC) використовують у клінічній практиці як антиоксидант і протизапальний засіб, а нещодавно і у лікуванні пацієнтів із COVID-19. За допомогою методів молекулярного докінгу та молекулярної динаміки порівняно взаємодію N-ацетилцистеїну і його похідних з основною протеазою SARS-COV-2 (Mpro), яка є необхідною для реплікації та транскрипції вірусу. Показано, що такі похідні N-ацетилцистеїну як бензиловий ефір NAC (NACBn), етиловий ефір NAC (NACEt) та амід NAC (NACA) можуть зв’язуватися із протеазою SARS-COV-2 краще, ніж препарат NAC.
Пандемія COVID-19 та соціальний джетлаг
M. Sahraei1, G. H. Meftahi2, H. Sahraei2*
1School of Dentistry, Shahid Beheshti University of Medical Science, Tehran, Iran;
2Neuroscience Research Center, Baqiyatallah University of Medical Sciences, Tehran, Iran;
*e-mail: h.sahraei@bmsu.ac.ir or hsahraei1343@gmail.com
Отримано: 31 січня 2021; Затверджнено: 22 вересня 2021
Пандемія Covid-19 змусила уряди багатьох країн вибрати політику щодо закриття місць колективного перебування людей, зокрема університетів і шкіл, для запобігання поширення хвороби. Це змусило мільйони людей залишатися вдома протягом декількох тижнів і навіть більше. Перебування вдома протягом тривалих періодів часто призводить до збою циклів сну та неспання (свого роду соціальний джетлаг) і пов’язаного з цим зсуву у часі приймання їжі та зміни типу їжі. Крім того, підвищена тривожність і депресія, спричинені зниженням фізичної активності та поганими новинами, також можуть посилити соціальний джетлаг. У цьому дослідженні розглянуто можливі небезпечні наслідки таких змін, а також запропоновані деякі пропозиції щодо ефективнішого управління такою ситуацією. Пошук в базах даних Pubmed, SCOPUS, WOS і Google Scholar проводили за такими ключовими словами: джетлаг, соціальний джетлаг, хронобіологія, фотоперіод, метаболічні та серцево-судинні захворювання, цикл сну/активності. Показано, що тривале закриття місць колективного перебування змінює життєві цикли людей, і це може впливати на когнітивні функції мозку, спричинювати психічні захворювання, метаболічний синдром, резистентність до інсуліну, старіння мітохондрій та серцево-судинні захворювання. З огляду на ці факти важливо розробити реабілітаційні програми для всіх членів суспільства на постпандемічний період.
Замкнене коло між оксидативним стресом та цитокіновим штормом у патогенезі гострого респіраторного дистрес-синдрому за зараження COVID-19
G. H. Meftahi1, Z. Bahari1,2, Z. Jangravi3,4*, M. Iman3,5
1Neuroscience Research Center, Baqiyatallah University of Medical Sciences, Tehran, Iran;
2Department of Physiology and Medical Physics, Faculty of Medicine, Baqiyatallah University of Medical Sciences, Tehran, Iran;
3Nanobiotechnology Research Center, Baqiyatallah University of Medical Sciences, Tehran, Iran;
4Department of Biochemistry, Faculty of Medicine, Baqiyatallah University of Medical Sciences, Tehran, Iran;
5Department of Pharmaceutics, Faculty of Pharmacy, Baqiyatallah University of Medical Sciences, Tehran, Iran;
*e-mail: jangraviz89@gmail.com
Отримано: 31 серпня 2020; Затверджено: 17 грудня 2020
На початку грудня 2019 року в місті Ухань провінції Хубей (Китай) розпочався спалах коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19). З того часу пандемія значно поширилась і перетворилась на велику світову кризу через швидке розповсюдження коронавірусу. Основною причиною летальності вважають гострий респіраторний дистрес-синдром (ARDS – acute respiratory distress syndrome) – синдром гострої дихальної недостатності. Цитокіновий шторм та оксидативний стрес є основними гравцями за розвитку ARDS під час респіраторних вірусних інфекцій. У цьому огляді обговорено молекулярні механізми формування фатального замкненого кола між оксидативним стресом та цитокіновим штормом у разі зараження COVID-19 та описано чому старіння може сприяти виникненню такого кола.