Tag Archives: CRISPR/Cas9
Створення субліній клітин MCF-7 з CRISPR/Cas9 індукованим порушенням експресії естрогенового рецептора альфа (ESR1)
Л. О. Савінська1, С. А. Квітченко1,2, С. С. Пальчевський1, І. В. Крупська1,
А. В. Мазов1, О. М. Гаріфулін1, В. В. Філоненко1*
1Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ;
2ННЦ «Інститут біології та медицини»,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна;
*e-mail: filonenko@imbg.org.ua
Отримано: 28 жовтня 2024; Виправлено: 05 листопада 2024;
Затверджено: 21 листопада 2024; Доступно онлайн: 17 грудня 2024
Наша початкова гіпотеза, що узгоджувалася з даними літератури, полягала в тому, що естрогеновий рецептор альфа (ESR1) може функціонувати як головний регулятор експресії генів, пов’язаних з епітеліально-мезенхімальним переходом (EMT) у ракових клітинах. Щоб дослідити це, ми використали систему редагування генів CRISPR/Cas9 для створення субліній MCF-7 із зниженою експресією ESR1 та проаналізували її вплив на ініціацію EMT в клітинах. Застосовуючи два різних типи gRNA для редагування гену, ми створили шість субліній MCF-7 клітин із майже повним або частковим зниженням вмісту ізоформ ESR1. Несподівано, нами не було виявлено помітного впливу зниження експресії ESR1 на прояв EMT, оскільки ні Вестерн-блот ні ПЛР аналіз в реальному часі обраних клонів не виявили змін у експресії маркерів EMT. Ми припустили, що ті ізоформи ESR1, на експресію яких не вплинуло редагування гена, можуть мати вирішальне значення в ініціації ЕМТ. Отримані моделі клітин будуть використані надалі для оцінки активності ізоформ ESR1.
Перспективи редагування геному за допомогою CRISPR/CAS, або як опанувати «генетичні ножиці». Нобелівська премія з хімії 2020 року
С. В. Комісаренко, С. І. Романюк
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: svk@biochem.kiev.ua
Нобелівську премію з хімії у 2020 р. присуджено двом дослідницям у галузі молекулярної біології – француженці Еммануель Шарпантьє (Emmanuelle Charpentier), яка нині очолює Відділення наук про патогени при Товаристві Макса Планка в Берліні, та американці Дженніфер Дудні (Jennifer Doudna) з Каліфорнійського університету в Берклі – за «розвиток методу редагування геному». У пресрелізі Нобелівського комітету зазначено, що лауреатки відкрили один з найпотужніших інструментів генної технології – CRISPR/Cas9 – або так звані «генетичні ножиці». Цей метод сприяв отриманню у фундаментальних дослідженнях багатьох важливих результатів. Зокрема, дослідники рослин змогли створити культури, стійкі до цвілі, шкідників та посухи. У медицині тривають клінічні випробування нових методів лікування раку, а мрія про те, щоб вилікувати спадкові захворювання, ось-ось стане реальністю. «Генетичні ножиці» вивели науки про життя на новий етап розвитку і дають людству величезну користь.