Tag Archives: діагностика
Імуноензимний аналіз для визначення загального простат-специфічного антигену
К. М. Шевчук1, О. Б. Бесараб1*, Ю. В. Горшунов1, О. Ю. Галкін1,2
1Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут
імені Ігоря Сікорського», Київ, Україна;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ, Україна;
*e-mail: besarab@lll.kpi.ua
Отримано: 26 серпня 2025; Виправлено: 08 жовтня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Простатоспецифічний антиген (ПСА) залишається найпоширенішим біомаркером для діагностики та моніторингу раку простати. Розробка високоінформативних, чутливих та відтворюваних імуноензимних аналізів для визначення ПСА є важливою для підвищення точності діагностики. Метою дослідження було розробити та оптимізувати неконкурентний «сендвіч»-ELISA для визначення загального ПСА із використанням панелі моноклональних антитіл (mAb) різних груп специфічності та епітопів. Конфігурації «сендвіч»-ELISA було сконструйовано з використанням різних пар антитіл для захоплення та виявлення. Оптимізовано умови сорбції антитіл, робочі концентрації реагентів, параметри інкубації та склад буфера. Аналітична ефективність оцінювалася з використанням препаратів ПСА, стандартизованих відповідно до Міжнародного стандарту ВООЗ (96/670). Найефективніші комбінації антитіл виявлено серед моноклональних антитіл, спрямованих на епітопи P2 (захоплення: 21B7, 11G5, 26B9) та P3 (детектування: 21F4, 23B4, 27C10), причому високоафінна пара 26B9-27C10 демонструвала найкращі сорбційно-детекторні властивості. Використання змішаних кон’югатів не покращило чутливість у діапазоні 1-10 нг/мл ПСА. Гідрофілізація поверхні полістирольних пластин підвищувала сигнал ІЕА до 1,39 раза, залежно від ізотипу та походження антитіла. Розроблений оптимізований «сендвіч» ІЕА продемонстрував високу специфічність та чутливість для визначення загального ПСА, з аналітичними характеристиками, придатними для потенційного застосування в клінічній діагностиці.
Відповідь клітин людини на електромагнітні хвилі радіо- та мікрохвильових частот
С. І. Сушельницький
Oranta CancerDiagnostics AB, Uppsala, Sweden;
e-mail: serhiy8085@gmail.com
Отримано: 23 червня 2025; Виправлено: 17 серпня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Клітини людини як генерують, так і поглинають електромагнітні хвилі (ЕМХ), але інформація щодо сприйняття та відповідь на дію ЕМХ із різними частотами Гц все ще є розрізненою. Дані про вплив радіочастот (РЧ) та мікрохвиль (МХ) є суперечливими: від шкідливого для здоров’я людини до перспективного застосування в новітній діагностиці та лікуванні захворювань, наприклад, раку. В огляді висвітлюються як новітні досягнення у з’ясуванні молекулярних механізмів впливу РЧ та МХ, так і напрямки їх практичного застосування у людей.
Оцінка протеїнсинтезуючої функції печінки за експериментального гепатиту
В. А. Грищенко1, В. А. Томчук1, О. М. Литвиненко1,
В. О. Чернишенко2,3, В. І. Грищук2, Т. М. Платонова2
1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
3Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: dimokmpx@bigmir.net
Протеїнсинтезуючу функцію печінки оцінювали за вмістом протромбіну та його неактивної форми PIVKA-протромбіну, накопичення якого є маркером порушення функціонального стану печінки. Розроблені діагностичні тести дозволяють оцінити ефективність дії стандартного препарату «Есенціале-форте» та новоствореної ліпосомної форми БАД FLP-MD, виготовленої на основі фосфоліпідів різного походження.