Tag Archives: еритроцити
Вільнорадикальні реакції в еритроцитах крові щурів за дії кверцетину і гістаміну
Н. П. Гарасим*, М. Я. Буклів, А. Р. Зинь, С. М. Мандзинець,
А. О. Безкоровайний, Д. І. Санагурський
Львівський національний університет імені Івана Франка, біологічний факультет, кафедра біофізики та біоінформатики;
*e-mail: garasymnataly@gmail.com
Отримано: 12 червня 2020; Затверджено: 17 грудня 2020
Метою роботи було оцінити in vitro вплив кверцетину та гістаміну окремо або в поєднанні на вільнорадикальний стан еритроцитів щурів. Кверцетин (0,1; 0,5; 3,0; 5,0 мМ) та гістамін (0,01 та 10,0 мкМ) додавали до цільної крові окремо або разом. Визначали у гемолізованих еритроцитах вміст гідропероксидів, TБA-активних продуктів та карбонільних груп протеїнів. Найбільший вплив на показники стану еритроцитів, який виявлявся в істотному підвищенні рівня ТБА-активних продуктів та вмісту карбонільних груп протеїнів встановлено за поєднаної дії кверцетину та гістаміну.
Нітрати і нітрити у питній воді впливають на антиоксидантні ензими в еритроцитах щурів
E. Sierra-Campos1, M. A. Valdez-Solana1, M. I. Campos-Almazán1, C. Avitia‑Domínguez2, J. L. Hernández-Rivera1, J. A. de Lira-Sánchez1, G. Garcia-Arenas3, A. Téllez-Valencia2
1Faculty of Chemical Sciences, Campus Gómez Palacio, University Juarez of Durango State, Gomez Palacio, Durango, Mexico;
e-mail: ericksier@gmail.com;
2Faculty of Medicine and Nutrition, Campus Durango, University Juarez of Durango State, Durango, Mexico;
3Faculty of Health Sciences, Campus Gómez Palacio, University Juarez of Durango State, Gomez Palacio, Durango, Mexico
У дослідженні оцінювали вплив короткострокового споживання питної води, що містить нітрати і нітрити, на антиоксидантну систему і мембрани еритроцитів щурів. Щури Wistar були випадковим чином розділені на три групи: тварини 1-ї групи (контрольної) пили тільки дистильовану воду ad libitum; у 2-й групі – воду, що містила нітрати в дозі 124 мг/кг; а в 3-й групі – воду, що містила нітрити в дозі 150 мг/кг маси тіла протягом 7 днів. Наприкінці експерименту в щурів 3-ї групи спостерігали значне зниження активності глутатіонпероксидази (GPx), глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (G6PDH) і каталази (CAT); у щурів 2-ї групи активність GPx і CAT була значно знижена, тоді як активність глутатіонредуктази і рівень пероксинітриту були без змін. Рівень малондіальдегіду (MDA) був збільшений в обох групах порівняно з контрольною групою. Також показано, що рівень метгемоглобіну і осмотична крихкість змінювалися в щурів, які отримували воду з нітратами та нітритами, порівняно з контрольною групою. Зміни були найвираженішими в щурів 3-ї групи. Дійшли висновку, що нітрати і нітрити впливають на стан антиоксидантної системи в еритроцитах щурів, в основному, за рахунок зміни активності NADPH ензимів.
Зв’язування кисню кров’ю морських риб в умовах експериментальної гіпотермії
О. О. Солдатов1, І. О. Парфьонова2
1Інститут біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України, Севастополь;
e-mail: alekssoldatov@yandex.ru;
2Севастопольський національний технічний університет, Україна
Досліджено вплив температури в діапазоні від 1 до 15 °С на властивості гемоглобіну зв’язувати кисень у крові теплолюбних – кефаль-сингиль (Lіza aurata), хамса (Engraulіs encrasіcolus), і холодолюбивих – тюлька (Clupeonella cultrіventrіs) видів риб. У разі температури води нижче 10 °С теплова залежність реакції оксигенації крові теплолюбних риб надмірно підвищується, про що свідчать високі значення ΔH. Це супроводжується значним збільшенням спорідненості цільної крові до кисню й ускладнює процес її деоксигенації на тканинному рівні. Ця реакція, очевидно, визначається зміною характеру взаємодії гемоглобіну з еритроцитарним середовищем. В умовах тривалого утримання особин при 5 °С в еритроцитах спостерігається збільшення концентрації NTP, що частково компенсує негативні зміни спорідненості крові до кисню (величина показника P50 підвищується). Однак за нижчих температур (1–2 °С) ця реакція відсутня.
Участь протеїнкінази СК2 в регуляції активності редокс-системи плазматичних мембран еритроцитів людини: відносний внесок Са(2+)-залежних та Са(2+)-незалежних механізмів її активації
І. Н. Яковенко, В. В. Жирнов, О. П. Козаченко,
О. В. Шабликін, В. С. Броварець
Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, Київ;
e-mail: brovarets@bpci.kiev.ua
На еритроцитах людини показано зменшення активності редокс-системи плазматичних мембран (РСПМ) за дії специфічних інгібіторів протеїнкінази СК2 (2.7.11.1).
За допомогою інгібіторного аналізу додатково досліджено Ca2+-залежні та Ca2+-незалежні механізми регуляції трансмембранного транспорту електронів в еритроцитах людини. Показано, що в цих клітинах функціональні Ca2+-антагоністи (нітрендипін та кальмідазол) істотно збільшують, а функціональні Ca2+-агоністи дещо знижують (кальциміцин) або не впливають (Bay K 8644) на активність РСПМ. В усіх випадках модифікації кальцієвої системи сигналізації інгібування кінази СК2 також супроводжується значним зменшенням активності РСПМ еритроцитів. На фоні інгібування СК2 зазначений вплив на РСПМ нітрендипіну та Bay K 8644 не змінюється, кальмідазолу посилюється, а кальциміцину не виявляється. Результати роботи свідчать про інгібіторний вплив Ca2+ і кальмодуліну на РСПМ еритроцитів людини та активацію цієї системи протеїнкіназою СК2, головним чином, за участю Ca2+-незалежних механізмів. Обговорюється певна участь кальмодуліну в регуляції активності РСПМ еритроцитів кіназою СК2.
Вплив агматину на метаболізм L-аргініну в еритроцитах крові за умов стрептозотоциніндукованого діабету в щурів
І. В. Ференц, І. В. Бродяк, М. Я. Люта, В. А. Бурда,
А. М. Федорович, Н. О. Сибірна
Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
e-mail: sybirna_natalia@yahoo.com
Досліджено вплив агматину на окисний та неокисний шляхи метаболізму L-аргініну у плазмі та еритроцитах крові щурів за умов експериментального цукрового діабету. У разі введення агматину тваринам з експериментальним цукровим діабетом в еритроцитах периферичної крові пригнічується NO-синтазний шлях метаболізму L-аргініну та дещо підвищується активність аргінази. Встановлено, що агматин попереджає розвиток оксидативно-нітративного стресу у щурів в умовах цієї патології.
Вплив селену на стійкість гемоглобіну до фотоокислювальних процесів
Т. М. Гусейнов, Ф. Р. Ях’яєва, Р. Г. Гулієва
Інститут фізики НАН Азербайджану, Баку;
e-mail: thuseynov@physics.ab.az
На прикладі морської свинки показано, що екзогенний селен (0,5 мг Na2SeO3 на кг маси тіла) впродовж 2-годинної експозиції в організмі тварини підвищує резистентність до фотоіндукуючого окислення гемоглобіну в еритроцитарних лізатах без додаткової стимуляції екзогенним селеном глутатіонпероксидазного механізму захисту гемоглобіну.
Як природну модель селенодефіцитного стану було використано вагітність жінок. Показано, що фізіологічне зменшення насичення селеном еритроцитів, у тому числі і гемоглобінових фракцій лізатів еритроцитів, призводить до зменшення резистентності гемоглобіну до індукованої фотоокислювальної деструкції. При цьому встановлено зменшення не тільки активності ензиму глутатіонпероксидази в лізатах еритроцитів, але і пероксидазної активності гемоглобіну (у присутності глутатіону). Це характерно для лізатів еритроцитів з меншим вмістом селену, тобто для еритроцитів жінок на пізніх термінах вагітності, що свідчить про існування певного зв’язку між насиченням селеном гемоглобіну і його пероксидазною активністю (у присутності глутатіону).