Tag Archives: фенольні сполуки

Органоспецифічне накопичення фенольних сполук у проростках гречки за дії алюмокислотного стресу

О. Є. Смірнов, А. М. Косян, Ю. В. Приймак, О. І. Косик, Н. Ю. Таран

ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: plantaphys@gmail.com

Отримано: 19 вересня 2020; Затверджено: 17 грудня 2020

Токсичний ефект забруднення алюмінієм є однією з причин втрати врожаю цінних культур у всьому світі. Вважається, що фенольні сполуки рослин відіграють ключову роль у детоксикації алюмінію шляхом хелатування іонів алюмінію в надземній частині рослин. Однак, нещодавні дані свідчать про участь хелатних лігандів як у внутрішній, так і в зовнішній детоксикації алюмінію в рослин. Метою дослідження було визначити накопичення загальних фенольних сполук, флавоноїдів та антоціанів, а також активність фенілаланін-аміак-ліази (PAL) як ключового ензиму в синтезі фенолу в проростках гречки звичайної (Fagopyrum esculentum Moench.) та гречки татарської (Fagopyrum tataricum (L.) Gaertn.) у відповідь на алюмокислотний стрес. Додавання 50 мкМ Al2(SO4)3·18H2O  до живильного середовища спричинювало збільшення загального вмісту фенолів в обох видах гречки у всіх аналізованих органах на десятий день експозиції рослини. Зафіксовано видо- та органоспецифічну акумуляцію певних класів фенілпропаноїдів. На десятий день дії алюмокислотного стресу активність PAL зростала в тканинах листків в обох видів гречки, проте знижувалась у тканинах коренів гречки звичайної і не змінювалась у тканинах коренів гречки татарської. Дійшли висновку, що видо- та органоспецифічність накопичення  фенілпропаноїдів у досліджуваних видів є адаптаційною реакцією в умовах алюмо­кислотного стресу.

Фенольні сполуки рослин: біогенез та функції

Л. М. Бабенко1, О. Є. Смірнов2, К. О. Романенко1,
О. К. Tрунова3, І. В. Косаківська1

1Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Київ;
2ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
3Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України, Київ;
e-mail: lilia.babenko@gmail.com

Отримано: 05 листопада 2018; Затверджено: 14 березня 2019

Фенольні сполуки (ФС) в рослинах відіграють значну роль у контролі росту, а також виконують важливі функції, зокрема антиоксидантну, структурну, атрактантну, сигнальну та захисну. В огляді описано історію відкриття та ідентифікації рослинних ФС, їх місце в складній системі шляхів біосинтезу вторинних метаболітів. Розглянуто функції ФС на макромолекулярному, клітинному, організменному та популяційному рівнях. Висвітлено основні етапи дослідження рослинних фенолів, розгалуження та пластичності фенольного синтезу, шляхи утворення ФС у рослинній клітині та ензими синтезу ФС. Обговорюється участь ФС в процесах дихання і фотосинтезу, окисно-відновних процесах, а також в регуляції фізіологічного стану рослин.

Індукована алюмінієвою токсичністю відповідь фенольного метаболізму в рослинах Fagopyrum esculentum Moench.

О. Є. Смірнов, А. М. Косян, О. І. Косик, Н. Ю. Таран

ННЦ «Інститут біології», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: plantaphys@gmail.com

Рід гречка (Fagopyrum Mill.) – один з алюморезистентних рослинних таксонів. Метою дослідження було з’ясувати вплив йонів алюмінію (50 мкМ) на накопичення речовин фенольної природи в різних час­тинах рослин гречки­ звичайної (Fagopyrum esculentum Moench.). Показано підвищення вмісту загальної суми фенольних сполук, зміни у вмісті флавоноїдів та антоціанів та активності фенілаланін аміак-ліази (ФАЛ) на десяту добу експозиції рослин у присутності алюмінію. Найбільші зміни відмічено в тканинах досліджуваних листків – збільшення вмісту загальної суми фенольних сполук на 27,2% та підвищення активності ФАЛ у 2,5 раза. При цьому спостерігали інгібування активності ензиму в тканинах коренів. Одержані дані можуть бути корисними для розуміння принципів алюморезистентності гречки й участі фенольних сполук у механізмах адаптації.