Tag Archives: фосфатази

Маркери репаративного остеогенезу при заміщенні кісткових дефектів керамікою, легованою германієм, за експериментального остеопорозу

Т. Тодосюк1*, В. Чемеровський1, А. Рубленко2,
Н. Ульянчич3, В. Коломієць3, С. Фірстов3

1Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, Україна;
2Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського, Вінниця, Україна;
3Інститут проблем матеріалознавства ім. І. Францевича НАН України, Київ;
*e-mail: tatyana.todosyuk@gmail.com

Отримано: 04 червня 2025; Виправлено: 05 серпня 2025;
Затверджено: 30 січня 2026; Доступно онлайн: 23 лютого 2026

Остеопороз, як системне захворювання скелета, характеризується втратою кісткової маси, зниженням мінеральної щільності кісток та змінами мікроархітектури. У разі травматичних переломів та дефектів критичного розміру остео­пороз може як призвести до спонтанних переломів, так і погіршити регенерацію, що потребує використання кісткозамінних мате­ріалів. Перспективними кісткозамінними матеріалами вважаються керамічні імплантати, леговані германієм з метою надання їм остеоіндуктивних властивостей. У цьому дослідженні ми мали на меті оцінити біохімічні маркери репаративного остеогенезу при заміщенні кісткових дефектів керамікою, легованою германієм, у кролів з експериментальним остеопорозом. Дослідження проводилося на кролях породи каліфорнійський білий з остеопорозом, індукованим введенням 0,4% розчину дексаметазону. Модельні дефекти створено в трабекулярній та кортикальній кістковій тканині після оголення окістя з використанням свердел діаметром 3 та 4,2 мм відповідно, з дотриманням вимог анестезіологічного забезпечення та асептики і антисептики. Для заміщення дефектів використовували кальцій-фосфатні керамічні гранули (CPC-Ge) розміром 700 мкм, синтезовані з гідроксиапатиту та β-трикальційфосфату та леговані 0,8 мас.% германію. У контрольній групі тварин (n = 9) дефекти кісток загоювалися під кров’яним згустком. В експериментальній групі (n = 9) дефекти заміщували гранулами CPC-Ge. Зразки крові для біохімічних досліджень відбирали перед моделюванням дефекту кістки та на 7-й, 14-й, 30-й та 60-й дні репаративного остеогенезу. Визначали активність тартрат-резистентної кислої фосфатази, лужної фосфатази та її кісткової ізоформи, а також циркулюючих імунних комплексів, протеїну С та NO у сироватці крові. Встановлено, що заміщення дефектів як трабекулярної, так і кортикальної кісток за допомогою CPC-Ge, порівняно з загоєнням під кров’яним згустком, супроводжується зменшенням запальної та імунної відповіді, запобігає виснаженню протеїну С та сприяє більш динамічному перебігу репаративного остеогенезу у тварин з остеопорозом, індукованим глюкокортикоїдами.

Експресивність гідролітичних ензимів у різних відділах травної системи рапани

В. А. Топтіков, В. М. Тоцький, Т. Г. Алєксєєва, О. О. Ковтун

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Україна;
e-mail: wat.22@mail.ru

Проблема природного та штучного вселення видів у нові ареали завжди актуальна і являє собою великий науковий і практичний інтерес. Чужорідні види можуть бути серйозною загрозою для біорізноманіття, сталого розвитку та охорони довкілля. Rapana venosa становить загрозу не тільки для Чорного моря, вона набула статус виду світового розповсюдження. Це вимагає всебічного дослідження особливостей життєдіяльності цього молюска. Більшість генетико-біохімічних аспектів діяльності систем рапани, в тому числі травної, практично не досліджувались. Метою роботи було з’ясувати поліморфізм та особливості експресії основних гідролаз в різних відділах травної системи рапани. Досліджували електрофоретичні спектри протеїназ, амілаз, естераз, ліпаз, фосфатаз у залозистих структурах травної системи рапани. Встановлено, що в окремих відділах травного тракту рапани функціонують різні комбінації гідролітичних ензимів. Найважливішу роль у перетравленні всіх компонентів їжі відіграють лейбленівська залоза і гепатопанкреас, а для розщеплення протеїнів – слинні залози.