Tag Archives: гель-фільтрація
Властивості альфа-L-фукозидази із сироватки крові пацієнтів із гепатоцелюлярною карциномою та її цитотоксичний ефект на деякі лінії ракових клітин
Z. M. A. A. Hamodat
University of Mosul, College of Science, Chemistry Department, Mosul – Iraq;
e-mail: zahraahamodat@uomosul.edu.iq
Отримано: 07 липня 2021; Затверджено: 12 листопада 2021
Альфа-L-фукозидаза (FUCA) це ензим, що розщеплює фукозильовані глікани і визнаний пухлинним маркером, пов’язаним із раннім виявленням деяких видів раку. Метою цього дослідження було очистити та охарактеризувати альфа-L-фукозидазу із сироватки крові пацієнтів із гепатоцелюлярною карциномою (ГЦК) та оцінити її токсичний ефект щодо гепатоцелюлярної карциноми HepG2, клітинних ліній раку передміхурової залози PC3 та стандартної лінії гепатоцитів WRL-68. Для визначення чистоти виділеної альфа-L-фукозидази та оцінки її молекулярної маси використовували SDS-ПААГ електрофорез. Очищення FUCA проводили в три стадії: осадження сульфатом амонію, іонообмінна хроматографія на DEAE-целюлозі, гель-фільтрація на Sephadex G-75. У результаті було виділено ензим із 27,5-кратним очищенням, питомою активністю 14 од/мг і виходом 54%. Показано, що FUCA, отримана із сироватки крові пацієнтів із ГЦК, виявляла більш токсичний ефект на клітини HepG2 (IC50 65,74 мкг/мл), ніж на клітини раку передміхурової залози PC3 (IC50 111,5 мкг/мл) та менш токсичний ефект щодо клітин гепатоцитів WRL-68 (IC50 214,5 мкг/мл). Ми можемо зробити висновок, що інгібуючий ефект очищеного FUCA на гепатоцелюлярну карциному більше, ніж його вплив на клітини раку передміхурової залози. Крім того, очищену FUCA можна використовувати в дослідженнях щодо розробки протипухлинних препаратів при раку печінки.
Виділення κ-CN-1P і β-CN‑5P фракцій з нативних казеїнових міцел
В. Г. Юкало, Л. А. Сторож
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна;
e-mail: biotech@tu.edu.te.ua
Протеїни казеїнового комплексу молока становлять значний інтерес як попередники біологічно активних пептидів, здатних впливати на різні фізіологічні системи організму (травну, нервову, серцево-судинну, імунну). Встановлено, що різні біоактивні пептиди нерівномірно розміщені у структурі казеїнових фракцій. У зв’язку з цим для дослідження шляхів утворення і властивостей біоактивних казеїнових пептидів виникла необхідність виділення окремих казеїнових фракцій. Для мінімізації негативного впливу процедури виділення нами було використано гель-фільтрацію на сефарозі 2В для отримання нативних казеїнових міцел і повторну гель-фільтрацію на сефадексі G-150 для виділення окремих казеїнових фракцій. Було одержано, за даними електрофоретичного аналізу, казеїнові міцели з характерним складом протеїнів. Враховуючи подібність молекулярних мас для виділення окремих фракцій, проведено повторну гель-фільтрацію з поділом хроматограми на сектори. Склад об’єднаних фракцій кожного сектору аналізували за допомогою електрофорезу. Такий підхід дозволив виділити два електрофоретично гомогенні протеїни з нативних казеїнових міцел – κ-CN-1P і β-CN‑5P, а також значною мірою очищений (>83%) αS1‑CN-XP. Одержані без впливу екстремальних факторів казеїни можуть бути використані для дослідження природних біоактивних пептидів.
Стехіометрія РНП-комплексу поліедрів вірусу ядерного поліедрозу тутового шовкопряда Bombyx mori
Т. В. Ширина, М. Т. Бобровська, Е. А. Козлов
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ;
e-mail: e.a.kozlov@imbg.org.ua
Методом гель-фільтрації на колонці Sephacryl S-300 показано, що присутній в поліедрах вірусу ядерного поліедрозу Bombyx mori комплекс РНП А має молекулярну масу (Мм) близько 700 кДа. Показано, що РНП А з Мм 788 кДа складається з двох 13S-асоціатів поліедрину з Мм 342 кДа, двох поліпептидів р14 з Мм 14 кДа, двох малих некодуючих РНК з Мм 21 кДа та двох малих некодуючих РНК з Мм 17 кДа. Запропоновано модель утворення комплексу РНП А зі складових його компонентів. Обговорюється роль комплексу в формуванні поліедра та його можлива роль у процесі інфекції.