Tag Archives: імуноензимний аналіз
Порівняння ад’ювантних властивостей хітозану за пероральної та підшкірної імунізації мишей БСА
М. Р. Козак1*, І. М. Петрух1, В. В. Влізло2
1Інститут біології тварин НААН України, Львів;
2Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, Україна;
*e-mail: mariyarkozak@gmail.com
Отримано: 15 грудня 2021; Затверджено: 01 липня 2022
Вакцинація – найкращий спосіб для запобігання поширення інфекційних захворювань. Недоліками вакцинації є її побічні ефекти. Молекули ДНК, РНК або протеїни, які мають антигенні властивості, є потенційно безпечними. Однак ці молекули мають низьку імуногенність, і тому потребують кон’югації з ад’ювантом. Метою дослідження було оцінити потенціал хітозану як ад’юванта та порівняти його ефективність за підшкірного та орального способу введення. Експерименти проводили на 3 групах мишей лінії BALB/c. Мишам першої групи вводили 20 мкл суміші хітозану (3,3 мг/кг) та БСА (1,7 мг/кг) у забуференому фізіологічному розчині підшкірно. Мишам другої дослідної групи суміш хітозану та БСА за тих же доз і об’ємів вводили орально. Третя група – контрольна – не вакциновані миші. Імунізацію проводили на 1, 14 та 28 дні експерименту. Рівень антитіл до БСА визначали методом ELISA. У сироватці крові визначали активність аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази, вміст холестерину, креатиніну та сечовини. Встановлено, що як підшкірна, так і оральна імунізація забезпечувала 2-кратне підвищення титрів анти-BSA антитіл на фоні утримання усіх біохімічних показників крові на рівні фізіологічної норми. Однак у сироватці мишей, імунізованих орально, активність аспартатамінотрансферази була підвищеною порівняно з мишами, імунізованими підшкірно. Зниженими виявились рівень холестерину у сироватці мишей, імунізованих підшкірно та креатиніну і сечовини в обох експериментальних групах порівняно з контролем. Зроблено висновок, що оральна імунізація з хітозаном є оптимальним шляхом для індукції антиген-специфічних антитіл.
Нові моноклональні антитіла до основного протеїну зовнішньої мембрани Сhlamydia trachomatis та їхні імунобіологічні властивості
О. Ю. Галкін1,2, О. Б. Бесараб1, Ю. В. Горшунов1, О. М. Іванова3
1Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
e-mail: alexfbt@gmail.com;
2ТОВ «Профарма Плант», Київ;
3ТОВ «Хема», Київ
Отримано: 18 липня 2018; Затверджено: 14 березня 2019
Одним із методів, який знайшов широке застосування в діагностиці урогенітального хламідіозу, є імуноензимний аналіз (ІЕА), застосування якого дозволяє проводити диференціальну діагностику. Для підвищення ефективності виробництва ІЕА наборів, тих, що призначені для діагностики урогенітального хламідіозу та побудовані за принципом непрямого аналізу, можна застосовувати такі синтетичні позитивні контролі (ПК): кон’югати нормальних імуноглобулінів IgM (IgA) з моноклональними антитілами (McAbs) до основного протеїну зовнішньої мембрани Сhlamydia trachomatis (MOMP). Метою цієї роботи було одержання високоактивних та специфічних McAbs до С. trachomatis MOMP, а також вивчення їхніх імунобіологічних властивостей, важливих для майбутнього біохімічного застосування. Дослідження проводили з використанням: поліклональних антитіл (PcAb) до С. trachomatis; рекомбінантного основного зовнішнього мембранного протеїну (MOMP) (191-354 a.з.; W4-W5); епітопного картування на основі технології фагового дисплея. Було одержано оригінальний набір із 16 клонів гібридоми, продуцентів McAb до С. trachomatis MOMP. Більше половини досліджених McAb (8 із 14) характеризувалися доволі високим титром (≥ 1:800), а три з них мали титр ≥ 1:1600. Загалом титр McAb корелював зі значенням константи афінності: McAb із вищим титром характеризувалися високим значенням константи афінності. Для McAb із титром < 1:800 середнє значення Kа становило 5,2×109 М-1, у той час як для McAb із титром ≥ 1:800 – Kа дорівнювало 10,7×109 М-1. Встановлено здатність п’яти McAb одержаної панелі конкурувати з поліклональними антитілами сироватки осіб, інфікованих C. trachomatis, що може обумовлювати потенційну протективну активність цих антитіл. Разом із тим, два McAb не виявляли вираженої конкуренції з поліклональними антитілами. Для трьох найбільш афінних моноклональних антитіл проведено визначення абсолютної епітопної специфічності з використанням технології фагового дисплея. Антигенні детермінанти двох McAb 293F4 та 291F8, що активно конкурували із PcAb, представлено двома лінійними послідовностями 320-325 а.з. та 326-330 а.з. відповідно. Епітоп, з яким взаємодіє McAb 296G2, представлений лінійною послідовністю 347-352 а.з. McAb 296G2 не виявляло активної конкуренції щодо PcAb сироватки. Одержана сукупність даних дає змогу обрати McAb для використання у ПК IEA-наборів для виявлення IgA/IgM-антитіл до C. trachomatis.
Розробка та характеристика високоінформативного імуноензимного аналізу для виявлення IgG та IgA антитіл до Сhlamydia trachomatis
О. Ю. Галкін1, Ю. В. Горшунов1, О. Б. Бесараб1, О. М. Іванова2
1Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
e-mail: alexfbt@gmail.com;
2ТОВ «Хема», Київ
Метою роботи була розробка високоінформативного імуноензимного аналізу (ІЕА) для виявлення IgG та IgA-антитіл до Сhlamydia trachomatis, а також порівняльна характеристика розробленого аналізу із застосуванням стандартизованих контрольних матеріалів. Дослідження проводилось із використанням: моноклональних антитіл (MкAт) до IgA та IgG людини; рекомбінантних протеїнів Ch. trachomatis – Pgp3; основного протеїну зовнішньої мембрани (MOMP); двох панелей охарактеризованих сироваток та чотирьох референтних ІЕА-наборів. Імунохімічну активність пероксидазних кон’югатів МкАт порівнювали із комерційними аналогами – анти-IgG MкAт 2А11 та анти-IgA MкAт AD3. Показано, що близько половини кон’югатів із одержаної панелі МкАт були активнішими порівняно із кон’югатами референтних антитіл. Цілком виправданим виявилося сумісне використання кон’югатів антитіл, що взаємодіють із різними антигенними детермінантами: у разі виявлення IgG-антитіл до МОМР – у 1,14–1,56 раза; за виявлення IgА-антитіл до МОМР – у 1,16–1,37 раза. Сконструйовані ІЕА оцінювали за допомогою відповідних охарактеризованих панелей сироваток ОСО-42-28-313-00 та ОСО-42-28-314-00. Порівняльні дослідження розроблених ІЕА для виявлення IgG- та IgA-антитіл до МОМР та Pgp3 Ch. trachomatis показали помітну їх перевагу над комерційними наборами, що яскраво демонструє розбіжність у співвідношенні середніх значень оптичної густини позитивних та негативних зразків охарактеризованої панелі сироваток: цей показник для комерційних наборів був менше в 1,36–3,59 раза.
Ад’ювантні властивості полімеру на основі акрилової кислоти
М. Р. Козак1, А. В. Олійник1, О. С. Заіченко2, В. В. Влізло1
1Інститут біології тварин НААН України, Львів;
2Національний університет «Львівська політехніка», Україна;
e-mail: mariya_kozak@yahoo.com
Недоліки традиційних вакцин спонукають до пошуку нових речовин з ад’ювантними властивостями. У роботі досліджено полімер на основі акрилової кислоти з метою виявлення його імуногенних та ад’ювантних властивостей. За допомогою дот-блот та імуноензимного аналізу виявлено антитіла у крові мишей до протеїнів овальбуміну і БСА за застосування досліджуваного полімеру як носія цих протеїнових антигенів. Показано, що полімер має кращі ад’ювантні властивості, порівняно з традиційним гідроксидом алюмінію, який є компонентом багатьох вакцин, оскільки він призводить до зростання кількості специфічних антитіл до овальбуміну та БСА.