Р. І. Сидор^1,2, Н. M. Храновська¹, O. В. Скачковa¹, Л. М. Сківка²

¹Національний інститут раку, Київ, Україна;
²Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: creatogen@gmail.com

Досліджували вплив періопераційного знеболення неселективним інгібітором циклооксигенази-2 декскетопрофеном та опіоїдним аналгетиком омнопоном на функціональну активність імунних клітин мишей на моделі видалення перещепленої пухлини. Карциному легень Льюїс перещеплювали мишам лінії C57/black в задню лапу. На 23-тю добу пухлину видаляли хірургічно. Аналгетики вводили за 30 хв до та раз на добу протягом 3 діб після операції. Забір біологічного матеріалу проводили за добу до, на 1-шу та 3-тю добу після операції. Рівень експресії мРНК IFN-γ, IL-4, IL-10 та TGF-β в спленоцитах визначали методом кількісної ПЛР в режимі реального часу. Цитотоксичну активність спленоцитів оцінювали методом проточної цитометрії. Встановили, що рівень мРНК IL-10 зростав у 2,3 раза на 1-шу добу після операції порівняно із доопераційним рівнем (P < 0,05) в спленоцитах мишей, які отримували опіоїдну аналгезію, тоді як у разі застосування декскетопрофену цей показник майже не змінювався. Рівень експресії мРНК IFN-γ на 3-тю добу після операції був на 40% вищим у спленоцитах мишей, які отримували декскетопрофен порівняно з тими, що отримували омнопон (P < 0,05). Цитотоксична активність спленоцитів на 3-тю добу після операції становила (62,2 ± 2,4)% за застосування декскетопрофену порівняно з (50,2 ± 3,3)% за аналгезії омнопоном. У підсумку, після хірургічного видалення перещепленої пухлини функціональна активність клітин імунної системи мишей є вищою у разі застосування аналгезії декскетопрофеном, ніж за застосування омнопону.