Tag Archives: комплекси «вільного заліза»

Ремодулювальний вплив доксорубіцину на кількісні показники залізовмісних протеїнів та редоксзалежні характеристики пухлини з урахуванням її чутливості до цитостатика

В. Ф. Чехун, Ю. В. Лозовська, А. П. Бурлака,
І. І. Ганусевич, Ю. В. Швець, Н. Ю. Лук’янова,
І. М. Тодор, Н. А. Трегубова, Л. А. Налєскіна

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ;
e-mail: Lozovskaya.2012@mail.ru

Досліджено вміст заліза  та залізовмісних протеїнів, а саме феритину і трансферину, в сироватці крові та пухлинній тканині тварин із чутливою та резистентною до доксорубіцину  карциносаркомою Уокер-256 до та після дії цитостатика. Встановлено, що в сироватці крові та пухлинній тканині обох груп тварин за дії препарату відбувається паралельне зниження вмісту загального заліза, трансферину на фоні одночасного зростання вмісту феритину, що виявляє вираженіший характер у тварин із резистентними пухлинами. Показано, що за дії доксорубіцину в пухлинній тканині тварин із різною чутливістю до цитостатика спостерігаються протилежні зміни їхнього редокс-статусу, зміною вмісту комплексів «вільного» заліза, генерації АФК та концентрації активних форм матриксних металопротеїназ-2 та -9, а саме – зростання їх у тварин з чутливими пухлинами та зниження – з резистентними. Одержані дані можуть слугувати критерієм для розробки програм корекції порушень метаболізму заліза з метою підвищення чутливості пухлин до дії цитостатиків.

Металопротеїни в процесі формування резистентного фенотипу карциносаркоми Уокер-256 у щурів

В. Ф. Чехун, Ю. В. Лозовська, А. П. Бурлака, І. І. Ганусевич,
Ю. В. Швець, Н. Ю. Лук’янова, І. М. Тодор,
Д. В. Демаш, А. А. Павлова, Л. А. Налєскіна

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Київ;
e-mail: Lozovskaya.2012@mail.ru

Проведено дослідження функціонального стану металовмісних протеїнів у сироватці крові та пухлині щурів у процесі формування резистентного фенотипу злоякісно трансформованих клітин під час проведення 12 курсів хіміотерапії з доксорубіцином. Встановлено, що на всіх етапах формування резистентності до доксорубіцину, в пухлинній тканині тварин із карциносаркомою Уокер-256 відбувається істотне підвищення вмісту протеїнів – трансферину та феритину, що задіяні у транспорті та депонуванні заліза порівняно із тваринами, яким доксорубіцин не вводили. У сироватці крові цих тварин виявлено зниження рівня феритину на початковому етапі формування резистентності до доксорубіцину та істотне підвищення за сформованого резистентного фенотипу пухлини. Протилежний характер змін виявлено щодо вмісту трансферину. Крім того, у процесі розвитку резистентності до доксорубіцину в пухлинній тканині зростає рівень «вільного заліза», який вірогідно корелює з підвищенням генерації АФК та концентрацією активних форм матриксних металопротеїназ – ММП-2 та ММП-9. Поряд із цим поступово збільшується вміст непротеїнових SH-груп у пухлині. У сироватці крові на початку формування резистентності відбувається значне зростання активних форм церулоплазміну і різке їх зниження у разі повної втрати пухлиною чутливості до доксорубіцину. Отже, феномен формування резистентності карциносаркоми Уокер-256 супроводжується як дерегуляцією металовмісних протеїнів у сироватці крові та пухлинній тканині, так і зміною активності системи антиоксидантного захисту. Таким чином, внаслідок проведеного дослідження окреслено коло металовмісних протеїнів, які задіяні у формуванні резистентного фенотипу пухлин. Вони можуть слугувати мішенню для засобів корекції, що спрямовані на подолання резистентності до доксорубіцину.