Tag Archives: креатинфосфокіназа

Показники порушення скоротливої здатності musculus soleus у щурів з ожирінням

Д. М. Ноздренко, О. В. Різун, О. О. Калмикова, М. Ю. Кузнєцова,
Н. Г. Ракша, Т. І. Галенова*, О. В. Линчак, Ю. І. Прилуцький

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Kиїв, Україна;
*e-mail: galenovatanya@knu.ua

Отримано: 23 жовтня 2025; Виправлено: 12 листопада 2025;
Затверджено: 30 січня 2026; Доступно онлайн: 23 лютого 2026

Ожиріння набуло глобального поширення, досягнувши масштабів епідемії. Надмірна маса тіла є відомим фактором ризику розвитку порушень м’язової функції. Метою дослідження було оцінити механокінетичні параметри скорочення musculus soleus у тварин з ожирінням для кращого розуміння можливого впливу ожиріння на скоротливу активність м’яза, структуру тканини та появу маркерів ушкодження в крові. Експерименти проведено на 40 самцях білих нелінійних щурів, яких порівну розподілили на дві групи. Тварини контрольної групи протягом 10 тижнів отримували стандартний раціон. Щури з групи ожиріння утримувалися на високожировій дієті протягом аналогічного періоду. Наприкінці експерименту тварин піддавали евтаназії, ізолювали musculus soleus, після чого вентральні корінці відсікали від спинного мозку. Скоротливу активність м’яза досліджували за умов електрич­ної стимуляції імпульсами, згенерованими імпульс­ним генератором. Гістологічний аналіз м’язової тканини проводили з використанням трихромного забарвлення за Ван-Гізоном та забарвлення суданом чорним. У крові визначали концентрацію креатиніну, а також активність креатинфосфокінази (КФК) та лактатдегідрогенази (ЛДГ). У тварин з ожирінням, порівняно з контрольною групою, виявлено зниження максимальної сили скорочення musculus soleus та імпульсу м’язової сили, подовження часу релаксації і сповільнене повернення м’яза до вихідного стану, що свідчило про розвиток втоми скелетного м’яза. Наявність у цитоплазмі міоцитів ліпідних включень і збільшення кількості колагенових волокон у тканині м’яза, а також підвищений рівень креа­тиніну й зростання активності ЛДГ та КФК у крові підтвердили порушення функціонального стану м’язової тканини у щурів з ожирінням.

Біохімічні показники крові і тканини м’яза gastrocnemius після хронічної алкоголізації щурів за перорального введення водного розчину C(60) фулерену

O. Мотузюк1,2, Д. Ноздренко2, С. Прилуцька3,
К. Богуцька2, О. Короткий2, Ю. Прилуцький2*

1Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна;
2Київський національній університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: prylut@ukr.net;
3Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ

Отримано: 17 березня 2022; Виправлено: 01 травня 2023;
Затверджено: 05 червня 2023; Доступно онлайн: 20 червня 2023

Досліджено біохімічні показники крові та тканини м’яза gastrocnemius після хронічної алкоголізації щурів упродовж 3, 6 і 9 місяців. Як фармакологічний агент використовували пероральне введення водного розчину С60 фулерену (C60ВРФ) у дозі 1 мг/кг упродовж усього експерименту у трьох схемах застосування: за 1 год до введення алкоголю (профілактична схема), разом із алкоголем (терапевтична схема I) та через 1 год після прийому алкоголю (терапевтична схема II). Встановлено, що C60ВРФ зменшував рівень патологічних станів у м’язовому апараті за тривалого розвитку алкогольної міопатії, пригнічуючи окислювальні процеси у ньому та запобігаючи, таким чином, його деградації. У всіх проведених тестах відзначено позитивну зміну досліджуваних біохімічних показників приблизно на (15–30) ± 3% за терапевтичної схеми I введення C60ВРФ. У разі застосування двох інших схем введення C60ВРФ його ефективність знижувалась на (7–10) ± 3% порівняно з терапевтичною схемою I. Отримані результати свідчать про здатність фулерену С60 коригувати патологічний стан м’язової системи, що виникає внаслідок алкогольної інтоксикації.

Взаємодія протеїнів Prx II та CKBB за умов теплового стресу в клітинах A549 та HeLa

А. Д. Рахметов1, Лі Сан-Піль2, Л. І. Остапченко1, Чає Хо-Зун2

1ННЦ «Інститут біології», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
2Чоннамський національний університет, Кванджу, Південна Корея;
е-mail: anar.rakhmetov@gmail.com

Пероксиредоксини (Prxs) – це універсальні ензими, які демонструють різноманіття клітинних функцій, таких як: пероксидазна, шаперонна, модуляторів сигнальних молекул та протеїнів-партнерів. Встановлено, що Prxs у клітині взаємодіють із багатьма функціональними протеїнами, наприклад: ASK1, Cdk5-p35, JNK, MIF, PDGF, TKR4 та ін. Звідси головною метою нашої роботи було дослідити можливу взаємодію між мультифункціональним протеїном Prx II сімейства Prxs і АТP/АDP буферним ензимом – креатинфосфокіназою головного мозку (CKBB). Завдяки реакції коімунопреципітації (Cо-IP) показано взаємодію надекспресованих HA-Prx II і Flag-CKBB протеїнів у лізатах клітин А549 та HeLa. Така протеїн–протеїнова асоціація була додатково індукована температурним стресом із подальшою преципітацією сигналу залежно від підвищення температури. Температурноіндукована олігомеризація Prx II, ймовірно, сприяє формуванню Prx II-конгломератів, які в свою чергу можуть зв’язуватись із CKBB та ініціювати підвищення інтенсивності сигналу на блоті. Таким чином, асоціація між Prx II та CKBB може бути пов’язана з відновленням та захистом ензиматичної активності CKBB, яка була втрачена під час інактивації за дії підвищеної температури.