Tag Archives: кріоконсервування

Пероксидне окислення ліпідів та фрагментація днк у нативних і кріоконсервованих сперматозоїдах чоловіків із різним станом сперматогенезу

Т. О. Юрчук*, О. В. Павлович, Г. О. Гапон, А. Ю. Пуговкін, М. П. Петрушко

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, відділ кріобіології системи репродукції, Харків;
*e-mail: taisiya.yur@gmail.com

Отримано: 11 липня 2021; Затверджено: 17 травня 2021

Кріоконсервування сперматозоїдів широко використовується для лікування безпліддя за допомогою репродуктивних технологій. Однак процес кріоконсервування спричинює оксидативний стрес, що може індукувати патологічні зміни в чоловічих гаметах. Метою дослідження було оцінити пероксидне окислення ліпідів (ПОЛ) та фрагментацію ДНК, а також кореляцію між цими показниками у щойно одержаних та кріоконсервованих сперматозоїдах чоловіків із нормозооспермією,  олігоастенотератозооспермією (OAT) та сперма­тозоїдах із епідидимусу за азооспермії. Визначали рівень малонового діальдегіду (МДА), активність супероксиддисмутази (СОД) та загальну антиоксидантну активність (AOA) сперматозоїдів. Показано, що рівень МДА та СОД був значно вищим у щойно одержаних сперматозоїдах групи OAT порівняно з нормозооспермічними. Після кріоконсервування рівень МДА підвищився в сперматозоїдах усіх груп, найвищим був у групі OAT, де виявлено найбільше зниження антиоксидантної активності. Частота фрагментації ДНК у сперматозоїдах групи ОАТ до та після кріоконсервування була відповідно у 2,6 та у 4,1 раза вищою порівняно з показником у нативних нормозооспермічних сперматозоїдах (7,2%). Частота фрагментації ДНК була найнижчою в епідидимальних сперматозоїдах як до (6,2%), так і після (5,8%) кріоконсервування. Рівень СОД у епідидимальних сперматозоїдах після кріоконсервування був нижчим, ніж у нормозооспермічних. Виявлено позитивну кореляцію між рівнем МДА та частотою фрагментації ДНК (коефіцієнт кореляції Пірсона – 0,79) у сперматозоїдах усіх груп до та після кріоконсервування. Дійшли висновку, що  порівняно низький рівень ПОЛ та фрагментації ДНК в епідидимальних сперматозоїдах робить можливим їх використання для терапії безпліддя.

Лауреати премії НАН України імені Олександра Володимировича Палладіна 1989–1990 рр.

Р. П. Виноградова, В. М. Данилова

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: valdan@biochem.kiev.ua

У 1989 р. премію ім. О. В. Палладіна НАН України одержали Н. К. Бердинських і С. П. Залєток за монографію «Полиамины и опухолевый рост», а у 1990 р. премію присуджено А. М. Білоусу, В. А. Бондаренку і О. К. Гулевському за цикл робіт «Дослідження механізмів кріопошкоджень біологічних мембран» та за монографію «Барьерные свойства биомембран при низких температурах».

Лауреати премії НАН України імені Олександра Володимировича Палладіна 1997–1998 рр.

Р. П. Виноградова , В. М. Данилова

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: valdan@biochem.kiev.ua

У 1997 р. премію. ім. О. В. Палладіна одержав В. А. Барабой за цикл робіт «Роль пероксидного окислення ліпідів у механізмі променевого ураження та стресу». У 1998 р. премією ім. О. В. Палладіна було нагороджено О. Ю. Петренка, О. М. Сукочова і Л. П. Кравченко за серію праць «Функція внутрішньоклітинних структур у ізольованих гепатоцитах залежно від метаболічного стану та дії низьких температур».