Tag Archives: лактатдегідрогеназа
Показники порушення скоротливої здатності musculus soleus у щурів з ожирінням
Д. М. Ноздренко, О. В. Різун, О. О. Калмикова, М. Ю. Кузнєцова,
Н. Г. Ракша, Т. І. Галенова*, О. В. Линчак, Ю. І. Прилуцький
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Kиїв, Україна;
*e-mail: galenovatanya@knu.ua
Отримано: 23 жовтня 2025; Виправлено: 12 листопада 2025;
Затверджено: 30 січня 2026; Доступно онлайн: 23 лютого 2026
Ожиріння набуло глобального поширення, досягнувши масштабів епідемії. Надмірна маса тіла є відомим фактором ризику розвитку порушень м’язової функції. Метою дослідження було оцінити механокінетичні параметри скорочення musculus soleus у тварин з ожирінням для кращого розуміння можливого впливу ожиріння на скоротливу активність м’яза, структуру тканини та появу маркерів ушкодження в крові. Експерименти проведено на 40 самцях білих нелінійних щурів, яких порівну розподілили на дві групи. Тварини контрольної групи протягом 10 тижнів отримували стандартний раціон. Щури з групи ожиріння утримувалися на високожировій дієті протягом аналогічного періоду. Наприкінці експерименту тварин піддавали евтаназії, ізолювали musculus soleus, після чого вентральні корінці відсікали від спинного мозку. Скоротливу активність м’яза досліджували за умов електричної стимуляції імпульсами, згенерованими імпульсним генератором. Гістологічний аналіз м’язової тканини проводили з використанням трихромного забарвлення за Ван-Гізоном та забарвлення суданом чорним. У крові визначали концентрацію креатиніну, а також активність креатинфосфокінази (КФК) та лактатдегідрогенази (ЛДГ). У тварин з ожирінням, порівняно з контрольною групою, виявлено зниження максимальної сили скорочення musculus soleus та імпульсу м’язової сили, подовження часу релаксації і сповільнене повернення м’яза до вихідного стану, що свідчило про розвиток втоми скелетного м’яза. Наявність у цитоплазмі міоцитів ліпідних включень і збільшення кількості колагенових волокон у тканині м’яза, а також підвищений рівень креатиніну й зростання активності ЛДГ та КФК у крові підтвердили порушення функціонального стану м’язової тканини у щурів з ожирінням.
Йодидні n,π-хелатні комплекси платини(ІІ) на основі N-алілзаміщених тіосечовин та їх вплив на активність ензимів гепатобіліарної системи у порівнянні з хлоридними аналогами
В. Орисик1*, Л. Гарманчук2, С. Орисик3, Ю. Зборовський1,
С. Шишкіна4, І. Ступак2, П. Новікова3, Д. Остапченко2,
Н. Храновська5, В. Пехньо3, М. Вовк1
1Інститут органічної хімії НАН України, відділ хімії функціональних
гетероциклічних систем, Київ;
2ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, кафедра біомедицини, Україна;
3Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України,
відділ хімії комплексних сполук, Київ;
4Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України,
відділ рентгеноструктурних досліджень та квантової хімії ім. О. В. Шишкіна, Харків;
5Національний інститут раку, Київ, Україна;
*e-mail: vis.viktorys@gmail.com
Отримано: 21 грудня 2024; Виправлено: 30 січня 2024;
Затверджено: 31 травня 2024; Доступно онлайн: 17 червня 2024
Пошук нових ефективних препаратів у лікуванні новоутворень залишається актуальним і сьогодні, оскільки адаптація трансформованих клітин до дії класичних препаратів сприяє виникненню лікарської резистентності. Це стосується ряду класичних хіміопрепаратів платинового ряду, зокрема цисплатину. У даній роботі ми описуємо дію нових аналогів цисплатину на клітини HepG2 і на ключовий ензим системи антиоксидантного захисту гамма-глутамілтранспептидазу (ГГТ), яка відіграє важливу роль у набутті патогенними клітинами лікарської стійкості до протипухлинних препаратів. Як аналоги цисплатину отримано нові моноядерні йодидні n,π-хелатні комплекси Pt(II) із заміщеними тіосечовинами N-алілморфолін-4-карботіоамідом або 3-аліл-1,1-діетилтіосечовиною. Усі сполуки досліджено спектральними методами ЕСП, ІЧ та 1Н/13С ЯМР. Комплекс I описано за допомогою рентгеноструктурного дослідження монокристалів. Також досліджено вплив цих аналогів на аланінамінотрансферазу (АЛТ), аспартатамінотрансферазу (ААТ), лактатдегідрогеназу (ЛДГ), які є маркерними ензимами при діагностиці захворювань печінки. Всі дослідження проведені у порівнянні зі хлоридними n,π-хелатними комплексами платини, отриманими раніше (однак вплив цих хлоридних аналогів платини на зазначені ензими досліджено вперше). Встановлено, що за показником IC50 і рівнем апоптозу клітин HepG2 досліджувані сполуки перевищують цисплатин. Крім того, дія досліджуваних комплексів здебільшого зводиться до зниження ступеня малігнізації клітин ліній гепатоцитів та активності ЛДГ і ГГТ, а також до зниження спожитої глюкози.
Біохімічні показники крові і тканини м’яза gastrocnemius після хронічної алкоголізації щурів за перорального введення водного розчину C(60) фулерену
O. Мотузюк1,2, Д. Ноздренко2, С. Прилуцька3,
К. Богуцька2, О. Короткий2, Ю. Прилуцький2*
1Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна;
2Київський національній університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: prylut@ukr.net;
3Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ
Отримано: 17 березня 2022; Виправлено: 01 травня 2023;
Затверджено: 05 червня 2023; Доступно онлайн: 20 червня 2023
Досліджено біохімічні показники крові та тканини м’яза gastrocnemius після хронічної алкоголізації щурів упродовж 3, 6 і 9 місяців. Як фармакологічний агент використовували пероральне введення водного розчину С60 фулерену (C60ВРФ) у дозі 1 мг/кг упродовж усього експерименту у трьох схемах застосування: за 1 год до введення алкоголю (профілактична схема), разом із алкоголем (терапевтична схема I) та через 1 год після прийому алкоголю (терапевтична схема II). Встановлено, що C60ВРФ зменшував рівень патологічних станів у м’язовому апараті за тривалого розвитку алкогольної міопатії, пригнічуючи окислювальні процеси у ньому та запобігаючи, таким чином, його деградації. У всіх проведених тестах відзначено позитивну зміну досліджуваних біохімічних показників приблизно на (15–30) ± 3% за терапевтичної схеми I введення C60ВРФ. У разі застосування двох інших схем введення C60ВРФ його ефективність знижувалась на (7–10) ± 3% порівняно з терапевтичною схемою I. Отримані результати свідчать про здатність фулерену С60 коригувати патологічний стан м’язової системи, що виникає внаслідок алкогольної інтоксикації.
Порівняння біохімічних показників крові щурів за отруєння їх свинцем в макродисперсній та наноформі
І. А. Лазаренко, Н. М. Мельникова
Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
е-mail: ilazarenko2009@yandex.ru
У роботі показано, що збільшення вмісту свинцю в крові (у 6,3 і 3,7 раза) та печінці щурів (в 30,1 і 4,6 раза), отруєних шляхом 14-денного перорального введення в дозі 7 мг/100 г маси тіла тварини як макродисперсної, так і наноформи свинцю відповідно, призводить до підвищення активності ензимів крові: аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, γ-глутамілтранспептидази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази та зниження рівня креатиніну. При цьому наноформа свинцю при незначному накопиченні, можливо за рахунок більшої елімінації, виявляє високу біологічну активність та реакційну здатність порівняно з макродисперсною. Отже, отруєння щурів свинцем в різних дисперсних формах призводить до метаболічних порушень в організмі тварин, причому накопичення свинцю та біохімічні зміни є найвираженішими в печінці.