Tag Archives: лейкоцити

Високий рівень HAS2-AS1 в лейкоцитах є більш інформативним прогностичним маркером клінічного перебігу COVID-19 у пацієнтів високого ризику порівняно з гіалуроновою кислотою в плазмі крові

Є. Дубровський*, T. Древицька, В. Досенко, Д. Строй

Відділ загальної та молекулярної патофізіології,
Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ;
*e-mail: udjin1785@gmail.com

Отримано: 21 березня 2024; Виправлено: 13 травня 2024;
Затверджено: 25 липня 2024; Доступно онлайн: 04 вересня 2024

Багато наукових досліджень підтвер­джують зв’язок клінічного перебігу COVID-19 з рівнями гіалуронової кислоти та довгої некодуючої РНК HAS2-AS1, яка є позитивним регулятором синтази гіалуронової кислоти. Наша мета полягала в оцінці рівнів гіалуронової кислоти у плазмі і РНК HAS2-AS1 у лейкоцитах зі зразка крові, взятого під час прийому пацієнта в лікарню, а також у аналізі специфічності цих показників як біомаркерів важкості перебігу COVID-19. У дослідженні брали участь 78 пацієнтів із підтвердженим COVID-19, які отримували лікування у 2020-2021 роках у Київській міській клінічній лікарні № 4. Пацієнтів розділили на три групи за важкістю захворювання: легкий перебіг (n = 12), середній (n = 36) та важкий (n = 30). Рівень гіалуронової кислоти у плазмі визначали за допомогою ELISA-набору Hyaluronic Acid від Abcam (США). Лейкоцити ізолювали центрифугуванням крові з додаванням EDTA-K та подальшою аспірацією лейкоцитарної «хмаринки». Рівень HAS2-AS1 у лейкоцитах оцінювали методами зворотньої транскрипції та PCR у реальному часі. За отриманими даними рівень гіалуронової кислоти у плазмі в пацієнтів із середнім та важким перебігом був в 1,5 і 2,2 раза вище відповідно до групи з легким перебігом. У той же час рівень РНК HAS2-AS1 у лейкоцитах пацієнтів із середнім та важким перебігом збільшувався відповідно на 7,7 та 22,6 разів у порівнянні з пацієнтами із легким перебігом. Результати нашого дослідження свідчать, що, на відміну від рівня гіалуронової кислоти у плазмі, рівень HAS2-AS1 у лейкоцитах є більш надійним прогностичним критерієм важкого перебігу COVID-19 і дозволяє відрізняти пацієнтів із різним прогностичним клінічним перебігом ще на етапі госпіталізації.

Вплив низькомолекулярної фракції з кордової крові (до 5 кДа) на функціональні та біохімічні показники клітин у дослідах in vitro

О. К. Гулевський, Н. М. Моісєєва, О. Л. Горіна,
Ю. С. Ахатова, О. А. Лаврик, А. В. Трифонова

Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Харків;
e-mail: moiseeva-nataly@rambler.ru

Досліджено вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з кордової крові (ФКК) великої рогатої худоби на функціональну активність фагоцитів, ембріональних фібробластів людини, мезенхімальних стромальних клітин та клітин BHK-21 clone 13/04 і PK-15. Встановлено, що додавання ФКК в середовище культивування збільшує швидкість росту клітинних культур. Інкубація концентрату лейкоцитів у середовищі, що містить ФКК, стимулює збільшення фагоцитарних показників нейтрофілів у присутності інгібітора фагоцитозу йодоацетату натрію, призводить до значимого збільшення внутрішньоклітинного вмісту глюкози та активності лужної фосфатази порівняно з контролем та дією препарату «Актовегін».