Tag Archives: лейкоцити
Кількість копій мітохондріальної ДНК у лейкоцитах пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та хронічною хворобою нирок
Я. А. Саєнко1,2*, Д. С. Красненков1, К. К. Мідловець1, В. В. Корчева1,
Ю. Є. Реброва1,3, Д. Д. Єпішина1, Б. М. Маньковський1
1ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», Київ;
2ДУ «Центр кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Київ;
3Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ;
*e-mail: ysaenko1981@gmail.com
Отримано: 04 квітня 2025; Виправлено: 23 квітня 2025;
Затверджено: 25 квітня 2025; Доступно онлайн: 12 травня 2025
Хронічна хвороба нирок (ХХН) є одним із найпоширеніших ускладнень цукрового діабету 2 типу (ЦД2Т), що суттєво підвищує ризик серцево-судинної патології та смертності. Мітохондріальна дисфункція, зокрема зниження кількості копій мітохондріальної ДНК (mtDNA-CN), відіграє важливу роль у розвитку діабетичних ускладнень, включаючи нефропатію. Метою нашого дослідження було визначення mtDNA-CN у лейкоцитах периферичної крові пацієнтів із ЦД2Т залежно від наявності ХХН. У дослідження було включено 109 осіб, серед яких – 20 здорових осіб (група контролю) та 89 пацієнтів із ЦД2Т, розподілених на групи залежно від наявності або відсутності ХХН. Кількість копій mtDNA у лейкоцитах визначали методом кількісної полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі. Також оцінювали біохімічні маркери ЦД2Т та ХХН, проводили непараметричні тести й кореляційний аналіз. Статистично значущих відмінностей рівня mtDNA-CN між пацієнтами з ЦД2Т і ХХН, пацієнтами з ЦД2Т без ХХН та контрольною групою не виявлено (P > 0,05). Зв’язку між mtDNA-CN та показниками функції нирок встановлено не було. Відсутність змін mtDNA-CN може бути пов’язана з відносно задовільним глікемічним контролем у групах пацієнтів із ЦД2Т.
Високий рівень HAS2-AS1 в лейкоцитах є більш інформативним прогностичним маркером клінічного перебігу COVID-19 у пацієнтів високого ризику порівняно з гіалуроновою кислотою в плазмі крові
Є. Дубровський*, T. Древицька, В. Досенко, Д. Строй
Відділ загальної та молекулярної патофізіології,
Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ;
*e-mail: udjin1785@gmail.com
Отримано: 21 березня 2024; Виправлено: 13 травня 2024;
Затверджено: 25 липня 2024; Доступно онлайн: 04 вересня 2024
Багато наукових досліджень підтверджують зв’язок клінічного перебігу COVID-19 з рівнями гіалуронової кислоти та довгої некодуючої РНК HAS2-AS1, яка є позитивним регулятором синтази гіалуронової кислоти. Наша мета полягала в оцінці рівнів гіалуронової кислоти у плазмі і РНК HAS2-AS1 у лейкоцитах зі зразка крові, взятого під час прийому пацієнта в лікарню, а також у аналізі специфічності цих показників як біомаркерів важкості перебігу COVID-19. У дослідженні брали участь 78 пацієнтів із підтвердженим COVID-19, які отримували лікування у 2020-2021 роках у Київській міській клінічній лікарні № 4. Пацієнтів розділили на три групи за важкістю захворювання: легкий перебіг (n = 12), середній (n = 36) та важкий (n = 30). Рівень гіалуронової кислоти у плазмі визначали за допомогою ELISA-набору Hyaluronic Acid від Abcam (США). Лейкоцити ізолювали центрифугуванням крові з додаванням EDTA-K та подальшою аспірацією лейкоцитарної «хмаринки». Рівень HAS2-AS1 у лейкоцитах оцінювали методами зворотньої транскрипції та PCR у реальному часі. За отриманими даними рівень гіалуронової кислоти у плазмі в пацієнтів із середнім та важким перебігом був в 1,5 і 2,2 раза вище відповідно до групи з легким перебігом. У той же час рівень РНК HAS2-AS1 у лейкоцитах пацієнтів із середнім та важким перебігом збільшувався відповідно на 7,7 та 22,6 разів у порівнянні з пацієнтами із легким перебігом. Результати нашого дослідження свідчать, що, на відміну від рівня гіалуронової кислоти у плазмі, рівень HAS2-AS1 у лейкоцитах є більш надійним прогностичним критерієм важкого перебігу COVID-19 і дозволяє відрізняти пацієнтів із різним прогностичним клінічним перебігом ще на етапі госпіталізації.
Вплив низькомолекулярної фракції з кордової крові (до 5 кДа) на функціональні та біохімічні показники клітин у дослідах in vitro
О. К. Гулевський, Н. М. Моісєєва, О. Л. Горіна,
Ю. С. Ахатова, О. А. Лаврик, А. В. Трифонова
Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Харків;
e-mail: moiseeva-nataly@rambler.ru
Досліджено вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з кордової крові (ФКК) великої рогатої худоби на функціональну активність фагоцитів, ембріональних фібробластів людини, мезенхімальних стромальних клітин та клітин BHK-21 clone 13/04 і PK-15. Встановлено, що додавання ФКК в середовище культивування збільшує швидкість росту клітинних культур. Інкубація концентрату лейкоцитів у середовищі, що містить ФКК, стимулює збільшення фагоцитарних показників нейтрофілів у присутності інгібітора фагоцитозу йодоацетату натрію, призводить до значимого збільшення внутрішньоклітинного вмісту глюкози та активності лужної фосфатази порівняно з контролем та дією препарату «Актовегін».