Tag Archives: ліпополісахарид
Локалізація та вміст проапоптотичних регуляторних протеїнів у тканині легень щурів за розвитку гострої експериментальної бронхопневмонії
Д. С. Зябліцев1*, А. О. Тихомиров2, О. О. Дядик3,
С. В. Колесникова1, С. В. Зябліцев1
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
3Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ;
*e-mail: denis898@ukr.net
Отримано: 20 липня 2022; Виправлено: 13 вересня 2022;
Затверджено: 04 листопада 2022; Доступно онлайн: 14 листопада 2022
Апоптоз відіграє важливу роль у розвитку гострого запального ураження легень (AILI) та його наслідків, які можуть реалізовуватися в різних клітинах із різною інтенсивністю та швидкістю. Мета цього дослідження полягала у визначенні розподілу та інтенсивності експресії маркерів апоптозу в легенях щурів із моделлю AILI з ендотрахеальним введенням капронової нитки та LPS. Імуноблотингові та імуногістохімічні дослідження проводили з використанням моноклональних антитіл проти протеїнів Bax і каспази-3. Показано, що рівень Bax значно підвищувався з піком на 7-й день. Другий пік димерної форми Bax 40 було відзначено на 21-й день. Рівні як прокаспази-3, так і активної каспази-3 також різко підвищувалися з максимумом на 5-у добу, а другий пік вмісту активної каспази-3 спостерігався на 21-у добу. Ці зміни відображали активацію апоптозу в ключові тригерні періоди AILI під час розвитку ексудативної геморагічної пневмонії і подальшого фіброзного ремоделювання легень.
Біомаркери системного запалення щурів із 6-OHDA- та ЛПС-індукованою хворобою Паркінсона
Ж. Олійник*, M. Рудик, В. Святецька, T. Довбинчук, Г. Толстановa, Л. Сківка
ННЦ “Інститут біології та медицини”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: ojankin@yahoo.com
Отримано: 14 грудня 2021; Затверджено: 21 січня 2022
На моделях хвороби Паркінсона (ХП), індукованих 6-гідроксидофаміном (6-OHDA) та ліпополісахаридом (ЛПС) досліджували гематологічні та імунологічні маркери системного запалення. Експерименти проводили на щурах лінії Вістар. Розвиток ХП констатували за результатами поведінкового тестування та імуногістохімічного виявлення втрати дофамінергічних нейронів. Досліджували гематологічні показники (повний аналіз крові та диференційну кількість лейкоцитів (ДКЛ)). Імунологічні показники включали фенотипові (CD206 і CD80/86) та метаболічні (киснезалежний метаболізм і фагоцитарна активність) характеристики циркулювальних моноцитів і гранулоцитів, а також рівні С-реактивного протеїну в плазмі крові. Показано, що у щурів із захворюванням Паркінсона, індукованого ЛПС, спостерігається нейтрофілія: у 1,9 раза збільшувалося співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів, у 3 рази – співвідношення тромбоцитів до лімфоцитів та в 3 рази збільшувався індекс системного імунного запалення порівняно. Функціональний профіль циркулювальних фагоцитів у ЛП-індукованих щурів мав прозапальні і метаболічні зрушення. Так, у 5 разів були збільшені показники кисне залежного метаболізму та посилена експресія CD80/86 у поєднанні зі зниженням фагоцитарної активності та експресії CD206. У 6-OHDA-індукованих щурів були знижені показники ДКЛ порівняно з інтактними та хибно-оперованими тваринами. Функціональний профіль циркулювальних фагоцитів у цій моделі характеризувався протизапальним зсувом. Одержані результати продемонстрували, що ХП, стереотаксичним введенням ЛПС, є адекватною моделлю для вивчення системного запалення у щурів.
Зміни в експресії proHB-EGF під час функціональної активації клітин імунної системи
Т. О. Чудіна1,2, А. Ю. Лабинцев1, С. І. Романюк1, Д. В. Колибо1,2, С. В. Комісаренко1
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2ННЦ «Інститут біології та медицини», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: kolibo@biochem.kiev.ua
Досліджено рівень експресії proHB-EGF на клітинах ліній J774, Raji, KG-1, що походять з різних типів клітин імунної системи людини та миші, за стандартних умов культивування in vitro та під час функціональної активації цих клітин. Виявлено зміни експресії proHB-EGF на поверхні клітин залежно від щільності клітинної популяції, вмісту фетальної сироватки бика у культуральному середовищі, під впливом мітогенного чинника – ліпополісахариду бактеріального походження, а також неактивної повнорозмірної форми дифтерійного токсину (CRM197) і рекомбінантного аналога розчинної форми HB-EGF – rsHB-EGF. Одержані результати є важливими для розуміння функціональної ролі рецептора proHB-EGF на поверхні макрофагоподібних клітин і B-лімфоцитів та свідчать про залучення цього рецептора до регуляції імунних процесів в організмі.
Рівні сироваткових антитіл до ліпополісахаридів ентеробактерій та їх взаємозв’язок із концентрацією С-реактивного протеїну в крові хворих на цукровий діабет
А. I. Гордієнко
Кримський державний медичний університет ім. С. I. Георгієвського, Сімферополь;
e-mail: uu4jey@csmu.strace.net
Проведено лабораторне обстеження хворих на цукровий діабет 1-го (ЦД-1) і 2-го (ЦД-2) типу. У всіх хворих методом твердофазного імуноензимного аналізу визначали концентрацію С-реактивного протеїну (СРП) в крові і рівні сироваткових антитіл до ліпополісахаридів ентеробактерій різних класів (анти-ЛПС-АТ). За допомогою кластерного аналізу встановлено, що у 40,8% хворих на ЦД-1 підвищена концентрація СРП в крові асоційована з істотним зниженням рівнів сироваткових анти-ЛПС-АТ класів A, M і G. У 56,7% хворих на ЦД-2 з підвищеною концентрацією СРП в крові рівні сироваткових анти-ЛПС-АТ класів A і M вірогідно не відрізнялися від норми, а рівні анти-ЛПС-IgG були вірогідно вищі. Разом з тим, активізація запалення з подальшим зростанням вмісту СРП в крові у хворих на ЦД-2 супроводжується значним збільшенням рівнів сироваткових анти-ЛПС-АТ класів A і G, а також тенденцією до зниження рівнів анти-ЛПС-IgM. Одержані результати свідчать про наявність взаємозв’язків між низькоінтенсивним запаленням й імунною відповіддю на ЛПС ентеробактерій за цукрового діабету 1- і 2-го типу.