Tag Archives: літій
мРНК hsa-mir-34a та hsa-mir-124 як біомаркери для прогнозування та моніторингу лікування літієм за біполярного розладу: аналіз in silico
Orcun Avsar
Hitit University, Department of Molecular Biology and Genetics, Corum, Turkey
e-mail: orcunavsar.gen@gmail.com
Отримано: 14 липня 2020; Затверджено: 17 грудня 2020
Відомо, що літій ефективно лікує психічні розлади в людей з біполярним розладом. Метою дослідження було ідентифікувати специфічні для біполярного розладу мРНК, що пов’язані з генами-мішенями дії літію за лікування та зумовлюють відмінності клінічної відповіді. Експериментально перевірені мРНК із різним патерном експресії за біполярних розладів були відібрані із загальнодоступних онлайн-баз даних miRTarbase та HMDD v3.2. Для кожної мРНК прогнозували мішень та експериментально підтверджені пари мішень-мРНК отримували та аналізували за допомогою miRTarbase, HMDD v3.2, TargetScan та DIANA. Гени-мішені мРНК, пов’язані з дією літія, визначали за допомогою DrugBank. Аналіз in silico показав, що мішенню hsa-mir-34a був ген IMPA1, а мішенню hsa-mir-124 – був ген GRIA3. Дослідження показало, що IMPA1, GRIA3, hsa-mir-34a, hsa-mir-124 можуть мати потенціал молекулярних біомаркерів для оцінки та моніторингу реакції у разі лікування літієм за біполярних розладів.
Біологічна роль літію – фундаментальні і медичні аспекти
О. С. Микоша, О. І. Ковзун, М. Д. Тронько
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ;
e-mail: asmikosha@gmail.com
В огляді представлені відомості про біологічні ефекти літію в організмі людини і тварин та наступних проявах цих ефектів. Так як іонний радіус літію близький до розміру іона магнію літій здатний конкурувати з магнієм як кофактор деяких магнійзалежних ензимів. Численні роботи свідчать, що літій є інгібітором кінази глікогенсинтази 3. Він також пригнічує фосфатази, які беруть участь в обміні фосфоінозитидів і фосфор аденілат 3′-нуклеотидаз. Так як ці ензими відіграють важливу, а іноді ключову роль в діяльності сигнальних систем, літій здатний впливати на найважливіші фізіологічні, адаптаційні та патогенетичні процеси.