Tag Archives: метаболізм

«Естафета часу: від вивчення структури і функцій окремих протеїнів до аналізу мереж протеїно-протеїнових взаємодій»

О. О. Гудкова, Л. Б. Дробот*

Інститут ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: drobot@biochem.kiev.ua

Отримано: 30 вересня 2025; Виправлено: 08 жовтня 2025;
Затверджено: 30 жовтня 2025; Доступно онлайн: 02 грудня 2025

В огляді представлено історію створення, основні здобутки та перспективи розвитку відділу сигнальних механізмів клітини Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України. Як підрозділ установи, відділ створено у 2018 році з двох окремих структурних одиниць, однієї з найстаріших, відділу регуляції обміну речовин (1944 рік заснування), та наймолодшої, лабораторії сигнальних механізмів клітини (2006 рік заснування). Основним напрямком досліджень відділу від початку заснування стало вивчення структури та функцій окремих протеїнів тваринного та мікробіологічного походження. Визначний внесок до фундаментальних і прикладних досягнень підрозділу того періоду було зроблено його керівниками, д.б.н., професором Е.Т. Сорені та академіком НАН України М.Ф. Гулим, що увінчалось присудженням Державних премій СРСР та УРСР (1953 р., 1978 р., 1988 р). Значну увагу приділено трансформуванню напрямку досліджень відділу до сучасного рівня в галузі молекулярної клітинної біології, що логічно було пов’язано з роботою об’єднаного підрозділу під керівництвом д.б.н., професора Л.Б. Дробот. Відбулось не тільки формальне об’єднання двох колективів, але й поєднання їх наукових досягнень та інтелектуального потенціалу, традиційного та новаторського напрямів досліджень, оскільки науково-пошукові шляхи обох підрозділів неминуче перетнулись й стали потребувати сумісних досліджень відповідно до викликів часу та соціального запиту. В центрі уваги стало з’ясування сигнальних механізмів, залучених до узгодженого контролю процесів проліферації, диференціювання та апоптозу нормальних і трансформованих клітин за участі адаптерного/риштувального протеїну Ruk/CIN85. Завдяки зусиллям співробітників відділу переконливо продемонстровано ключову роль Ruk/CIN85 у контролі пластичності пухлинних клітин різного ґенезу, зокрема у розвитку ознак ракових стовбурових клітин, хіміорезистентності, прогресії пухлинного росту та/або диференціювання.

Мітогенез, мітофагія та регуляція мітохондріального метаболізму в нормі та патології

Charles G. Ward

Department of Biochemistry, Medical University of Gdansk, Gdansk, 80-208, Poland;
e-mail: Charles.ward@gumed.edu.pl

Отримано: 18 травня 2025; Виправлено: 02 липня 2025;
Затверджено: 12 вересня 2025; Доступно онлайн: 17 вересня 2025

У цьому огляді проаналізовано стан мітохондріального гомеостазу, який складається з процесів мітохондріального біогенезу, селективного виведення пошкоджених або дисфункціональних мітохондрій, мітохондріальної динаміки (злиття та поділ), а також сигнальних систем регуляції мітохондріального метаболізму. Особливу увагу приділено модуляції біоенергетичних потреб тканин за умов вірусних інфекцій SARS-CoV, гепатиту B і C, а також при бронхіальній астмі.

Cфiнгозин-1-фосфат: розподіл, метаболізм і роль в регуляції клітинних функцій

В. І. Морозов1, Г. A. Сакута2, М. І. Калинський3

1Інститут еволюційної фізіології та біохімії ім. І. М. Сеченова РАН, Санкт-Петербург, Росія;
2Інститут цитології РАН, Санкт-Петербург, Росія;
3Кентский державний університет, Кент, США;
e-mail: vmorozov.g@gmail.com

В огляді проведено аналіз ролі сфінголіпідy сфiнгозин-1-фосфату (С1Ф) в регуляції  клітинних функцій і захисту клітин. С1Ф поряд з іншими сфінголіпідними метаболітами розглядають як внутрішньоклітинний другий месенджер і як позаклітиннy медіаторну молекулу. Описано продукцію та метаболізм С1Ф, клітинні рецептори та їх тканиннy специфічність. Показано значення тромбоцитів і еритроцитів крові в транспорті С1Ф. Встановлено, що гіпоксія індукує збільшення С1Ф, який через свої клітинні рецептори ініціює ланцюг цитопротектoрниx  подій. Наведені приклади цитопротекції пов’язані з кардiомiоцитами, клітинaми ендотелію та гладеньких м’язів. Розглянуто участь С1Ф у регуляції міграції клітин, міогенезy, контролю функцій скелетних м’язів. Представлені дані про те, що порушення балансу С1Ф може опосередковувати патологічні стани, що вказує на можливість використання системи С1Ф як реальної і ефективної мішені для фармакологічного впливу.