Tag Archives: мідь

Рівень глутатіону Desulfovibrio desulfuricans ІМV K-6 за впливу солей важких металів

І. В. Кушкевич, C. О. Гнатуш, Г. В. Мутенко

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна;
e-mail: Ivan_Kushkevych@ukr.net

Глутатіон забезпечує захист клітин від стресу, спричиненого дією важких металів. Проте ще не вивчено зміни його вмісту у сульфатвідновлюючих бактеріях за дії солей важких металів. У роботі досліджено вплив солей CdCl2, Pb(NO3)2, CuCl2 та ZnCl2 на загальний вміст глутатіону в безклітинних екс­трактах сульфатвідновлюючих бактерій Desulfovibrio desulfuricans ІМV K-6. Дослідження проводили з використанням методів Еллмана, Лоурі та статистичної обробки результатів. Показано, що вміст глутатіону в безклітинних екстрактах досліджуваних бактерій залежить від концентрації солей важких металів у середовищі. За дії Pb(NO3)2 загальний вміст глутатіону був найбільшим. Інші солі також є токсичими для бактерій, оскільки вміст глутатіону збільшується в разі внесення цих сполук у середовище культивування. На основі результатів роботи вперше побудовано ряд досліджуваних солей металів за ефектом їх дії  на вміст глутатіону в бактеріях D. desulfuricans ІМV K-6: Pb(NO3)2 > CuCl2 > CdCl2 > ZnCl2.

Металодепонуюча функція та антиоксидантні властивості щитоподібної залози людей, хворих на йододефіцитний вузловий колоїдний зоб

Г. І. Фальфушинська1, Л. Л. Гнатишина1, Д. В. Осадчук2, В. О. Шідловський2, О. Б. Столяр1

1Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна;
2Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського,Україна;
e-mail: halynka.f@gmail.com

Досліджено вміст міді та цинку у тканині щитоподібної залози (ЩЗ) та у її металодепонуючих протеїнах – металотіонеїнах (МТ), а також стан системи антиоксидантного захисту у людей, хворих на йододефіцитний вузловий колоїдний зоб та осіб, у анамнезі яких не відзначено тиреоїдної патології. При тиреоїдній патології спостерігаються значні прооксидантні зміни у тканині ЩЗ, не зважаючи на високий вміст МТ-SH та глутатіону (у 5 та 2,5 раза вищий, ніж у контролі), а також підвищений вміст міді та низький вміст цинку. МТ частково зв’язують надлишок міді, проте її вміст у незв’язаному вигляді удвічі вищий, ніж у контролі.

Депонування мікроелементів і вміст металотіонеїнів у щитоподібній залозі людини за йододефіцитного еутиреоїдного вузлового зоба

Г. І. Фальфушинська1,2, Л. Л. Гнатишина1, О. Й. Осадчук2,
В. О. Шідловський2, О. Б. Столяр1

1Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Україна;
2Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського, Україна;
e-mail: halynka.f@gmail.com

Досліджено депонування йоду та міді в тканинах щитоподібної залози (у вузлі, паранодулярній та контрлатеральній частках) у взаємозв’язку з рівнем металодепонувальних протеїнів, потенційних антиоксидантів та прооксидантних змін у тканинах. Для оцінки важкості перебігу патологічного процесу були застосовані молекулярні маркери цитотоксичності. Встановлено, що у паранодулярній тканині та вузлі порівняно із тканиною контрлатеральної частки залози вміст загального йоду менший на 19,5%, неорганічного йоду вищий на 82,4% та загальний вміст міді вищий у 2 рази. Надлишок міді в зобнозміненій тканині частково депонується в металотіонеїнах. У частці залози, ураженій вузлом, відзначено підвищення у два–три рази (порівняно з контрлатеральною часткою) рівня металотіонеїнів і вільних тіолів та зменшення вмісту відновленого глутатіону. Ознаки цитотоксичності виявлялися в підвищенні рівня вільної активноті катепсину Д (на 84,6 та 134,4% у паранодулярній тканині та вузлі відповідно) і в збільшенні кількості розривів ДНК у вузлі (на 22,6%). У паранодулярній тканині діапазон варіабельності показників у порівнянні з паренхімою контрлатеральної частки був менший, ніж у вузлі. Відтак, за низького рівня органіфікації йоду та високого вмісту міді у зобнозміненій тканині щитоподібної залози, металотіонеїни можуть забезпечувати частковий компенсаторний вплив на прооксидантні процеси.