Tag Archives: міометрій щурів
Ідентифікація K(+)-каналів різних підтипів у мітохондріях міометрія щурів із використанням модуляторів K(+)-каналів
М. В. Рудницька, Г. В. Данилович*, М. Р. Павлюк, Ю. В. Данилович
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: danylovychhanna@ukr.net
Отримано: 17 липня 2025; Виправлено: 25 вересня 2025;
Затверджено: 28 листопада 2025; Доступно онлайн: 23 грудня 2025
Іони калію регулюють транспорт Са2+ в мітохондріях, величину електричного потенціалу внутрішньої мітохондрійної мембрани, перебіг метаболічних процесів у матриксі та осморегуляцію. Метою досліджень було ідентифікувати різні підтипи K+-каналів у мітохондріях міометрія щурів. Ізольовані мітохондрії одержували з міометрія невагітних щурів лінії Вістар методом диференційного центрифугування. Акумуляцію іонів калію вивчали методом спектрофлуориметрії за допомогою K+-чутливого флуоресцентного зонду PBFI-АМ. Мітохондрії міометрія ефективно акумулювали іони калію в діапазоні концентрацій 25-150 мМ. У разі заміни іонів К на холін в еквімолярних концентраціях зростання флуоресценції зонда PBFI не спостерігали. У присутності інгібітора потенціал-керованих K+-каналів 4-амінопіридину, блокаторів Са2+-залежних K+-каналів харібдотоксину або паксиліну, інгібіторів мітоKАТР глібенкламіду, 5-гідроксидеканоєвої кислоти або АТР спостерігали суттєве зниження флуоресцентного сигналу від PBFI. Водночас використання специфічних активаторів Са2+-залежних K+-каналів NS11021 та NS1619, а також специфічного щодо мітоKАТР кромакаліму супроводжувалося підвищенням акумуляції K+ в мітохондрії. Ефективність акумуляції K+ зростала за додавання 25-100 мкМ Са2+ у присутності 4-амінопіридину та АТР. Одержані результати свідчать на користь наявності в мітохондріях міометрія крім мітоKАТР, потенціал-керованих та Са2+-залежних підтипів K+-каналів, а також системи H+-K+-обміну.
Оцінка функціонування електронтранспортувального ланцюга мітохондрій міометрія за автофлуоресценцією NADH та FAD
Г. В. Данилович
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: danylovych@biochem.kiev.ua
Доведено можливість дослідження функціонування електронтранспортувального ланцюга в ізольованих мітохондріях гладенького м’яза матки щурів за використання власної флуоресценції коензимів NADH та FAD. Виявлено протилежно спрямовані зміни флуоресцентних сигналів від FAD та від NADH за нормального функціонування електронтранспортувального ланцюга мітохондрій. Спрямований вплив інгібіторів комплексів І, ІІІ та ІV змінював флуоресценцію аденінових нуклеотидів. Ротенон (5 мкМ) спричинював різке зростання флуоресценції NADH внаслідок інгібування комплексу І і не змінював динаміку росту флуоресценції від FAD. Антиміцин А (1 мкг/мл; інгібітор комплексу ІІІ) призводив до різкого зростання флуоресценції NADH та помірного зростання її у FAD порівняно з контролем. Інгібітор ІV комплексу NaN3 (5 мМ) та протонофор СССР (10 мкМ) знижували флуоресценцію від NADH та FAD. Крім того, всі вищезазначені інгібітори спричинювали набухання мітохондрій. Донори NO – (0,1 мМ нітропрусид та нітрит натрію) знижували флуоресценцію NADH та FAD подібно до змін флуоресценції за дії азиду натрію. Енергозалежна акумуляція Са2+ в матрикс мітохондрій у присутності субстратів окислення та комплексу Mg-ATP2- супроводжувалась різким зниженням флуоресценції NADH та FAD із подальшим ростом флуоресценції досліджуваних нуклеотидів, що, можливо, відбувається переважно за рахунок Са2+-залежної активації дегідрогеназ циклу Кребса. Отже, флуоресцентний сигнал від FAD та NADH відображає зміни окисно-відновного стану зазначених нуклеотидів в ізольованих мітохондріях, що можна використати для оцінки впливу ефекторів функціонування електронтранспортувального ланцюга.