Tag Archives: Penicillium tardum ІМV F-100074

Вплив координаційних тартрато- і малатогерманатних сполук на активність α-L-рамнозидаз Penicillium tardum, Eupenicillium erubescens та Cryptococcus albidus

О. В. Гудзенко1, Л. Д. Варбанець1*, І. Й. Сейфулліна2,
О. А. Чебаненко2, О. Е. Марцинко2, Е. В. Афанасенко2

1Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
2Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Україна;
*e-mail: varbanets_imv@ukr.net

Отримано: 26 листопада 2020; Затверджено: 15 травня 2020

Останнім часом ензими мікробного походження набувають все більшого значення в різних галузях промисловості. Препарати α-L-рамнозидази використовуються у фармацевтичній промисловості, а також у науковій роботі як інструмент для аналітичних досліджень. Нами одержано очищені препарати α-L-рамнозидази із штамів мікроорганізмів Penicillium tardum, Eupenicillium erubescens і Cryptococcus albidus – ефективних продуцентів ензиму. Мета роботи – оцінити здатність координаційних сполук германію підвищувати каталітичну активність ензимів. Вивчено вплив 11 гетерометальних змішанолігандних тартрато-(малато-)германатів у концентрації 0,01 і 0,1% на активність препаратів α-L-рамнозидази Penicillium tardum ІМV F-100074, Eupenicillium erubescens 248 та Cryptococcus albidus 1001 за експозиції 0,5 і 24 год. Виявлено інгібувальний ефект сполуки [Ni(bipy)3]4[{Ge2(OH)2(Tart)2}3Cl2]·15H2O на α-L-рамнозидазу P. tardum. Встановлено, що всі досліджувані сполуки, крім [CuCl(phen)2][Ge(OH)(HMal)2], підвищували активність α-L-рамнозидази P. tardum за тривалішого часу експозиції. Показано, що активність α-L-рамнозидази E. erubescens стимулювалась сполуками, які не містять у своєму складі катіонів d-металів. α-L-Рамнозидаза C. albidus виявилася нечутливою до всіх досліджуваних сполук.