Tag Archives: поліаміни

Гідроген пероксид як сигнальний посередник за індукування теплостійкості проростків пшениці путресцином

Ю. Є. Колупаєв1,2, О. І. Кокорев1, Т. О. Ястреб1, О. І. Горєлова1

1Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Україна;
e-mail: plant_biology@ukr.net;
2Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Україна

Отримано: 27 травня 2019; Затверджено: 18 жовтня 2019

Поліаміни належать до мульти­функціональних стресових метаболітів рослин. Однак відомості про вплив екзогенних поліамінів на стійкість рослин до високих температур суперечливі, при цьому залишається неясним, які сигнальні посередники задіяні в реалізації їх фізіологічних ефектів. Досліджували можливу участь гідроген пероксиду як посередника за дії екзогенного діаміну путресцину на стійкість етіольованих проростків пшениці (Triticum aestivum L.) до гіпертермії (10-хвилинного прогрівання при 46 °С) і функціонування антиоксидантної системи. Встановлено, що обробка проростків путресцином в концентраціях 0,25–2,5 мМ спричиняла істотне підвищення їх теплостійкості. У відповідь на дію путресцину в клітинах коренів відбувалося транзиторне збільшення вмісту H2O2. Такий ефект усувався обробкою проростків інгібітором діаміноксидази аміногуанідином та інгібітором NADPH-оксидази імідазолом. Ці інгібітори, а також скавенджер гідроген пероксиду диметилтіосечовина (ДМТС), нівелювали спричинювані путресцином ефекти підвищення теплостійкості проростків та збільшення активності супероксиддисмутази і каталази. Під впливом ДМТС та імідазолу, але не аміногуанідину, усувався ефект підвищення активності гваяколпероксидази в коренях проростків, оброблених путресцином. Зроблено висновок про роль гідроген пероксиду та можливу участь діаміноксидази і NADPH-оксидази в його утворенні за реалізації стрес-протекторної дії путресцину на проростки пшениці.

Лауреати премії НАН України імені Олександра Володимировича Палладіна 1989–1990 рр.

Р. П. Виноградова, В. М. Данилова

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: valdan@biochem.kiev.ua

У 1989 р. премію ім. О. В. Палладіна НАН України одержали Н. К. Бердинських і С. П. Залєток за монографію «Полиамины и опухолевый рост», а у 1990 р. премію присуджено А. М. Білоусу, В. А. Бондаренку і О. К. Гулевському за цикл робіт «Дослідження механізмів кріопошкоджень біологічних мембран» та за монографію «Барьерные свойства биомембран при низких температурах».

Роль аміноксидаз за розвитку рабдоміолізу в щурів

О. О. Гудкова, Н. В. Латишко, С. Г. Шандренко

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: ogudkova@biochem.kiev.ua

Оскільки за розвитку різних захворювань у тканинах має місце підвищення рівня активних форм кисню та реактивних альдегідів, в цій роботі ми перевіряли припущення про важливість ролі аміноксидаз (семікарбазидчутливої аміноксидази, діаміноксидази, поліамін­оксидази), які є додатковим джерелом оксидативного та карбонільного стресу в умовах гліцероліндукованого рабдоміолізу в щурів. У нирках і тимусі, що є органами-мішенями за рабдоміолізу, активність аміноксидаз визначали розробленим нами високочутливим флуоресцентним методом. В експерименті in vivo активність аміноксидаз у клітинних фракціях, клітинах та їхніх лізатах вірогідно збільшувалась (у 2,5–4 рази) на 3–6-й день після введення гліцеролу. Зміни активності антиоксидантних ензимів були пов’язані зі стадією рабдоміолізу і залежали від органа. Введення тваринам хелатору металів «Унітіолу» на фоні рабдоміолізу приводило лише до корекції активності антиоксидантних ензимів. Крім того, в експерименті in vitro ми з’ясували, що продукти реакції Фентона (залізо в присутності пероксиду водню) не виявляли ефекту на активність семікарбазидчутливої аміноксидази мікросомальної фракції печінки щурів, тоді як присутність метилгліоксалю підвищувала активність ензиму в 2,5 раза. Комбінація чинників оксидативного та карбонільного стресу мала адитивний ефект на цей показник. Ми припускаємо, що катаболізм біогенних амінів та поліамінів за участю аміноксидаз безпосередньо здатен підсилювати ступінь оксидативно-карбонільного стресу в умовах гліцероліндукованого рабдоміолізу в щурів, а збільшення концентрації продуктів катаболізму в тканинах може бути причиною гострої ниркової недостатності та апоптозу тимоцитів.