Tag Archives: полімеризація фібрину

Люди від молекул

В пам’ять професора Рассела Дуліттла, професора Едуарда Луговського
та їхньої дружби, що пережила обох

В. О. Чернишенко

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: bio.cherv@gmail.com

Отримано: 02 липня 2020; Затверджено: 21 липня 2020

Пригадуючи Едуарда Луговського та Рассела Дуліттла ми наводимо декілька епізодів їхнього життя та праці. Рассел Дуліттл, американський біохімік, та його друг і колега український вчений Едуард Луговськой, вивчали структуру та функції фібриногену і, нарешті, об’єднали свої зусилля у виявленні нового механізму міжмолекулярної взаємодії молекул фібрину через суперспіральні регіони. Результати їхньої спільної роботи та обговорень було викладено в статті «Bβ125-135 ділянка молекули фібрину бере участь у латеральній асоціації протофібрил». Суттєва частина статті присвячена поезії Едуарда Луговського, яка надихала обох учених на працю та життя. Тут ми наводимо спогади про їхню співпрацю, їхні листи, надіслані один одному, фрагменти рукописів та спільну фотографію Рассела Дулітла та Едуарда Луговського.

Каліксаренметиленбіс-фосфонові кислоти як перспективні ефектори біохімічних процесів

С. В. Комісаренко1, С. О. Костерін1, Е. В. Луговськой1, В. І. Кальченко2

1Інститут біохімії ім. О.В.Палладіна НАН Україны, Київ;
e-mail: kinet@biochem.kiev.ua;
2Інститут органічної хімії НАН України, Київ;
e-mail: vik@ioch.kiev.ua

Ця робота – результат міждисцип­лінарного дослідження, виконаного спільно співробітниками Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна та Інституту органічної хімії НАН України і присвячена аналізу дії деяких каліксаренметиленбісфосфонових кислот (циклічних олігомерів фенолів) на два добре відомих біохімічних процеси: Mg2+-залежний ензиматичний гідроліз АТР (що каталізується субфрагментом 1 міозину міометрія) та на полімерізацию фібрину.
Молекула калікс[4]арену С-97 має макроциклічну структуру, містить внутрішньо­молекулярну ліпофільну «чашу», яка сформована з чотирьох ароматичних циклів, один з яких на верхньому вінці містить метиленбісфосфонову групу. Зазначений каліксарен, використаний в концентрації 100 мкМ, ефективно інгібує АТРазну активність субфрагмента-1 міозина міометрія (коефіцієнт інгібування І0,5 = 83 ± 7 мкM). У той же час цей каліксарен спричинює істотне (щодо контрольного значення) збільшення величини гідродинамічного діаметра молекули субфрагмента-1, що опосередковано вказує на утворення міжмолекулярного комплексу між каліксареном та голівкою міозину. Результати комп’ютерного моделювання, які було проведено із використанням технології докінгу та методів молекулярної динаміки, вказують на те, що у стабілізації зазначеного молекулярного комплексу істотне місце належить гідрофобним, електростатичним та π-π-стекінг взаємодіям. Одержані результати, із урахуванням низької токсичності каліксаренів та їхньої здатності проникати в клітини, можуть бути перспективними для подальшої розбудови високоефективних регуляторів (на рівні АТР-залежної взаємодії актину та міозину) скоротливої активності гладеньких м’язів.
Досліджено вплив на полімеризацію фібрину калікс[4]аренів, які містять два або чотири метиленбісфосфонові групи на верхньому вінці макроциклу. Найпотужнішим інгібітором виявився калікс[4]арентетрабіс-метиленбісфосфонова кислота (C-192). Максимальна швидкість полімеризації фібрину в системі фібриноген+тромбін зменшувалась на 50% за концентрації каліксарену 0,52·10-6 М (IC50), при цьому молярне співвідношення каліксарену до фібриногену дорівнює 1,7 : 1. У разі полімеризації фібрину desAB, IC50 становить 1,26·10-6 М, у той же час молярне співвідношення C-192 до мономерного фібрину дорівнює 4 : 1. Дипропоксикалікс[4]-аренбісметиленбісфосфонова кислота (C 98) інгібувала полімеризацію фібрину desAB з IC50 = 1,31·10-4 М. Ми припустили, що С-192 блокує полімеризацію фібрину шляхом зв’язування із сайтом полімеризації «А» (Aa17 19), який ініціює формування протофібрил за рахунок «knob-hole» взаємодій. Це припущення підтверджено за допомогою методу ВЕРХ, який показав утворення комплексу включення за типом «гість-господар» C-192 із синтетичним пептидом Gly-Pro-Arg-Pro, аналогом сайту «A». Подальше підтвердження того, що каліксарен С-192 діє на початкову стадію полімеризації фібрину одержано за допомогою електронного мікроскопа. Встановлено, що в присутності каліксарену в середовищі реакції не формуються навіть протофібрили. Каліксарен С-192 вдвічі збільшував, як протромбіновий час, так і активований частково тромбопластиновий час у нормальній плазмі крові людини за концентрації 7,13·10-5 і 1,10·10-5 M відповідно. Ці експерименти показують, що С-192 є специфічним інгібітором полімеризації фібрину та зсідання крові і може бути використаний для розробки нового класу антитромботичних препаратів.

Лауреати премії НАН України імені Олександра Володимировича Палладіна 2001 р., 2003 р.

В. М. Данилова, Р. П. Виноградова

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України
e-mail: valdan@biochem.kiev.ua

У 2001 р. премію ім. О. В. Палладіна присуджено Л. Л. Громашевській (1922–2009 рр.) – завю лабораторії Інституту епідеміології  та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського АМН України і О. С. Микоші – зав. лабораторії Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісарепнка АМН України за серію праць «Регуляція біохімічних процесів за норми та патології», в яких представлено результати досліджень з вивчення біохімії гормонів і ензимів, шляхів перенесення сигналів у клітинах за різних фізіологічних і патологічних станів.
У 2003 р. премію ім. О. В. Палладіна одержали С. В. Комісаренко, Е. В. Луговськой і І. М. Колеснікова – директор і співробітники Інституту біохімії НАН України відповідно – за цикл робіт «Імунохімічний аналіз механізмів полімеризації фібрину та фібринолізу». У статті зроблено аналіз наукової діяльності та наведено біографічні дані лауреатів.