Tag Archives: проліферація
Вплив секреторної форми HB-EGF людини на клітини з різною кількістю та співвідношенням рецепторів EGFR і ErbB4
О. І. Криніна, Н. В. Короткевич, А. Ю. Лабинцев, С. І. Романюк, Д. В. Колибо, С. В. Комісаренко
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: olyakrynina@gmail.com
Отримано: 18 липня 2019; Затверджено: 13 серпня 2019
HB-EGF є одним із найефективніших лігандів EGFR та ErbB4 рецепторів. Цей ростовий фактор відіграє важливу роль у багатьох клітинних процесах, проте його ефект відрізняється для різних типів клітин і залишається неповністю вивченим. Метою цієї роботи було дослідити залежність між HB-EGF-індукованою проліферацією клітин та активацією рецепторів EGFR і ErbB4. Для цього було проаналізовано вплив рекомбінантного аналога sHB-EGF людини (rsHB-EGF) на проліферацію клітин різних ліній, що мають різну кількість і співвідношення рецепторів EGFR і ErbB4, а також на активацію p38 та ERK1/2 (p42/44) кіназ МАРК-каскаду в цих клітинах. Для порівняння проведено аналогічні дослідження щодо впливу природного sHB-EGF, який виділявся клітинами гістоцитної лімфоми людини U937 за кокультивування з клітинами різних ліній. Встановлено, що інтенсивність проліферації клітин у відповідь на дію sHB-EGF залежить не тільки від кількості, а й від співвідношення рецепторів EGFR і ErbB4. Показано, що сигналінг через рецептор ErbB4 пов’язаний з активацією кінази p38, а сигналінг через рецептор EGFR – з активацією кінази ERK1/2 (p42/44). Зроблено припущення про існування двох різних механізмів стимулювання проліферації клітин під впливом sHB-EGF, одночасний запуск яких обумовлює максимальну проліферативну відповідь клітин. Результати цього дослідження свідчать на користь доцільності створення антипроліферативних препаратів, націлених на рецептор ErbB4.
Фолатзалежні процеси у плаценті людини: експресія генів, амінотіоли, проліферація і апоптоз
М. Ю. Оболенська, Р. Р. Родрігес, О. П. Марценюк
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ;
e-mail: m.obolenska@gmail.com
У роботі наведено коротку інформацію про фолатзалежні процеси у клітині і про численні захворювання, які супроводжуються гіпергомоцистеїнемією. Детальніші відомості надаються щодо фолатзалежних процесів у плаценті людини, а саме щодо вмісту амінотіолів за різних алельних варіантів гена метилентетрагідрофолат-редуктази та фізіологічного перебігу вагітності і прееклампсії. Існуючі відомості щодо експресії і каталітичної активності відповідних ензимів систематизовано і доповнено власними результатами, які вперше засвідчили функціонування шляху транссульфування у плаценті людини. Цей шлях активується у плацентарних експлантах паралельно зі зниженням проліферації і підвищенням апоптозу за умов, які імітують гіпергомоцистеїнемію. Наведені дані вказують на важливість фолатзалежних процесів у плаценті для її нормального функціонування.
Роль мультидоменної структури урокінази в регуляції росту та ремоделювання судин
В. А. Ткачук1,2, О. С. Плеханова1, І. Б. Бєлоглазова1, Є. В. Парфенова1
1ФГБУ Російський кардіологічний науково-виробничий комплекс МОЗ РФ, Москва, Росія;
2Факультет фундаментальної медицини МДУ ім. М. В. Ломоносова, Москва, Росія;
e-mail: plekhanova@mail.ru
Активатор плазміногену урокіназного типу, або урокіназа (uPA) – багатофункціональний протеїн, що грає особливу регуляторну роль у судинній стінці і виявляє здатність запускати протеолітичні та сигнальні каскади. У статті підсумовано одержані авторами результати і дані літератури, що стосуються ролі урокінази в ремоделюванні кровоносних судин і ангіогенезі. Насьогодні урокіназу можна розглядати як перспективну мішень для впливів, спрямованих на профілактику рестенозів, запобігання негативного ремоделювання артерій, стимуляцію росту судин у разі ішемічних захворювань і пригнічення ангіогенезу за онкологічних захворювань.
Стрес ендоплазматичного ретикулума, його сенсорно-сигнальні системи та роль у регуляції експресії генів за злоякісного росту і гіпоксії
О. Г. Мінченко, А. П. Харькова, Т. В. Бакалець, І. В. Кривдюк
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: ominchenko@yahoo.com
Гіпоксія є одним з індукторів експресії великої групи генів, що контролюють гліколіз та процеси проліферації в умовах зниженого рівня кисню або внаслідок зменшеного його споживання. Разом із тим, гіпоксія є одним із чинників, що індукують стрес ендоплазматичного ретикулума, який, як і гіпоксія, є обов’язковим компонентом злоякісного росту і пов’язаний з цитоплазмою та ядром трьома сенсорно-сигнальними системами: PERK, ATF6 та ERN1. Виключення функції ERN1 – основного сенсорно-сигнального ензиму стресу ендоплазматичного ретикулума – призводить до зниження інтенсивності росту пухлин і змінює характер гіпоксичної регуляції експресії багатьох генів, що контролюють процеси проліферації та гліколізу. Сигнальний шлях ERN1 контролює експресію великої групи генів, залежних від стресу ендоплазматичного ретикулума та гіпоксії, і є важливим фактором росту злоякісних пухлин.