Tag Archives: рабдоміоліз

Фулерен С(60) послаблює ознаки гострої ниркової недостатності у щурів пригніченням окисного стресу за рабдоміолізу

О. Омельчук1, С. Прилуцька2, Д. Ноздренко3,
О. Мотузюк1,3, І. Варенюк3, К. Богуцька3,
О. Виговська4, О. Жолос3, Ю. Прилуцький3*

1Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна;
2Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
3Київський національній університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: prylut@ukr.net;
4Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна

Отримано: 14 серпня 2023; Виправлено: 18 вересня 2023;
Затверджено: 27 жовтня 2023; Доступно онлайн: 06 листопада 2023

Відомо, що рабдоміоліз як гостра стадія міопатії пов’язаний з накопиченням продуктів розпаду м’язів, гострою нирковою недостатністю та окисним стресом. Метою дослідження було оцінити вплив C60 фулерену як антиоксиданту на пошкодження нирок у щурів з індукованим гліцерином рабдоміолізом. Дослідження проводили на щурах-самцях лінії Wistar, розділених на такі дослідні групи: контрольні тварини, тварини, яким внутрішньом’язово вводили гліцерин у дозах 5, 10 і 15 мг/кг та ті, яким щодня внутрішньоочеревинно вводили водний розчин С60 фулерену (С60ФВР) в дозі 1 або 2 мг/кг через 48 год після введення гліцерину. Контроль за біохімічними та морфологічними показниками проводили на 3, 6 та 9 добу. Виявлено тісний кореляційний зв’язок між тяжкістю гострого ураження нирок, підвищенням рівня креатиніну та сечовини, активністю супероксиддисмутази (СОД) та каталази (КАТ) у крові щурів. Показано, що у щурів, які отримували 2 мг/кг C60ФВР, розміри ниркових клубочків і прояви некрозу зменшувалися, а активність СОД і КАТ у крові значно знижувалася. Отримані результати можуть бути корисними для розробки підходів до лікування патологічних станів м’язової системи, спричинених рабдоміолізом та пов’язаним із ним оксидативним стресом.

Рабдоміоліз послаблює активність семікарбазид-чутливої аміноксидази як маркера нефропатії у діабетичних щурів

О. Гудкова*, І. Крисюк, Л. Дробот, Н. Латишко

Відділ клітинної сигналізації, Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
*e-mail: ogudkova@biohem.kiev.ua

Отримано: 22 грудня 2021; Затверджено: 21 січня 2022

Амінооксидази беруть участь у розвитку багатьох захворювань та їх ускладнень, зокрема ниркової недостатності, через утворення трьох токсичних метаболітів (H2O2, альдегідів та амонію) в реакціях окисного дезамінування біогенних амінів. Участь перших двох продуктів у патогенезі нирки наразі переконливо доведено, тоді як роль амонію, як потенційного індуктора нітрозативного стресу, залишається нез’ясованою. Метою цього дослідження було перевірити, як подальше посилення окисидативного стресу вплине на метаболічні зміни, зумовлені цукровим діабетом. Для цього було використано модель гліцерол-стимульованого рабдоміолізу у щурів, як джерела потужного оксидативного стресу внаслідок вивільнення лабільного Fe3+ із зруйнованих міоцитів, на тлі стрептозотоцин-індукованого діабету. Було сформовано наступні експериментальні групи: 1 група – «Контрольна», 2 група – «Діабет», 3 група – «Діабет + рабдоміоліз». У тварин 2-ї групи порівняно з контролем спостерігалось багаторазове підвищення активності семікарбазидчутливої аміноксидази (SSAO) в нирці і крові, рівня вільних радикалів (ВР), MetHb і 3-нітротирозину (3-NT) в крові, а також поява HbNO в плазмі та динітрозильних комплексів заліза (ДНКЗ) в печінці. У тварин групи «Діабет+рабдоміоліз» порівняно з групою «Діабет» продемонстровано додаткове підвищення рівня ВР, HbNO в крові та ДНКЗ в печінці, що корелювало з появою в крові тварин 3-ї групи великої кількості Fe3+, яке було повніс­тю відсутнє у інтактних тварин. Несподівано, у тварин групи «Діабет+рабдоміоліз» ми виявили позитивні регуляторні ефекти порівняно з групою «Діабет», зокрема, зниження активності SSAO в нирці та рівня 3-NT у плазмі, а також нормалізацію активностей про- та антиоксидантних ензимів в крові та печінці. Такі наслідки, опосередковані рабдоміолізом, можуть бути результатом виключення NO з кровообігу тварин через надмірне утворення його стабільних комплексів в крові та печінці. Отримані дані дозволяють розглядати активність SSAO як маркер ниркової недостатності за цукрового діабету. Крім того, ми припускаємо значну роль нітрозативного стресу у розвитку даної патології, на основі чого можемо рекомендувати пастки NO в комплексному лікуванні ускладнень діабету.

Утворення пулу лабільного заліза в крові за рабдоміолізу в щурів

С. Г. Шандренко

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: shangr-s@yandex.ru

На експериментальній моделі гліцериніндукованого рабдоміолізу в щурів досліджено утворення у плазмі крові пулу негемового лабільного тривалентного заліза, що не є включеним до трансферину та здатне до хімічної взаємодії. Вже на 1-шу добу після внутрішньом’язового введення тваринам 50%-го розчину гліцеролу в дозі 10 мл/кг реєструється більш ніж 10-кратне збільшення вмісту вільного гему в плазмі крові та 6-кратне підвищення гемоксигеназної активності в печінці. За допомогою методу ЕПР доведено утворення в плазмі крові щурів пулу лабільного тривалентного заліза, яке було відсутнє у зразках інтактної групи. Концентрацію лабільного заліза визначали модифікованим спектрофотометричним методом із використанням ферозину. У період з 1-ї по 6-ту добу досліду цей показник становив більш ніж 2 мг/л, що істотно перевищувало вміст заліза у трансферині. Утворення пулу неекранованого протеїнами заліза може бути одним із факторів розвитку оксидативного стресу за рабдоміолізу.

Стан вуглеводного та азотистого метаболізму в тканинах щурів за експериментального рабдоміолізу

П. А. Каліман, С. М. Охріменко

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Україна;
e-mail: s.okhrimenko@mail.ru

Вивчено вплив введення гліцеролу на вміст тіолів та показники вуглеводного та азотистого метаболізму в органах щурів in vivo. Встановлено зниження вмісту непротеїнових  тіогруп у печінці, нирках та серці, протеїнових – в нирках та серці щурів після введення гліцеролу, що може бути пов’язано з їх окисленням в умовах надмірного надходження в тканини вільного гему за рабдоміолізу. У печінці знижується вміст глікогену та підвищується активність тирозинамінотрансферази. Про активацію азотистого метаболізму після введення гліцеролу свідчать підвищення активності амінотрансфераз у тканинах, а також показники вмісту сечовини в сироватці крові тварин. Підвищення вмісту креатиніну може свідчити про порушення фільтрувальної функції нирок.

Роль аміноксидаз за розвитку рабдоміолізу в щурів

О. О. Гудкова, Н. В. Латишко, С. Г. Шандренко

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: ogudkova@biochem.kiev.ua

Оскільки за розвитку різних захворювань у тканинах має місце підвищення рівня активних форм кисню та реактивних альдегідів, в цій роботі ми перевіряли припущення про важливість ролі аміноксидаз (семікарбазидчутливої аміноксидази, діаміноксидази, поліамін­оксидази), які є додатковим джерелом оксидативного та карбонільного стресу в умовах гліцероліндукованого рабдоміолізу в щурів. У нирках і тимусі, що є органами-мішенями за рабдоміолізу, активність аміноксидаз визначали розробленим нами високочутливим флуоресцентним методом. В експерименті in vivo активність аміноксидаз у клітинних фракціях, клітинах та їхніх лізатах вірогідно збільшувалась (у 2,5–4 рази) на 3–6-й день після введення гліцеролу. Зміни активності антиоксидантних ензимів були пов’язані зі стадією рабдоміолізу і залежали від органа. Введення тваринам хелатору металів «Унітіолу» на фоні рабдоміолізу приводило лише до корекції активності антиоксидантних ензимів. Крім того, в експерименті in vitro ми з’ясували, що продукти реакції Фентона (залізо в присутності пероксиду водню) не виявляли ефекту на активність семікарбазидчутливої аміноксидази мікросомальної фракції печінки щурів, тоді як присутність метилгліоксалю підвищувала активність ензиму в 2,5 раза. Комбінація чинників оксидативного та карбонільного стресу мала адитивний ефект на цей показник. Ми припускаємо, що катаболізм біогенних амінів та поліамінів за участю аміноксидаз безпосередньо здатен підсилювати ступінь оксидативно-карбонільного стресу в умовах гліцероліндукованого рабдоміолізу в щурів, а збільшення концентрації продуктів катаболізму в тканинах може бути причиною гострої ниркової недостатності та апоптозу тимоцитів.