Tag Archives: резистентність до цисплатину
Рівень церулоплазміну в крові щурів-пухлиноносіїв за введення сполуки диренію (ІІІ) та цисплатину
О. І. Грабовська1, К. Л. Шамелашвілі2, О. В. Штеменко4, Н. І. Штеменко3,4
1ДУ «Інститут гастроентерології НАМН України», Дніпро;
2ДУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпро;
3Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна;
4Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпро;
e-mail: n.shtemenko@i.ua
Отримано: 18 січня 2019; Затверджено: 18 жовтня 2019
Сучасні дослідження механізмів резистентності до платинидів показали вирішальну роль метаболізму міді в онкопацієнтів та обґрунтували методи подолання резистентності шляхом модуляції транспортних механізмів міді. Виходячи з цього, визначення рівня церулоплазміну (Ср) – основного мідьвмісного протеїну крові в експериментах з тваринами-пухлиноносіями за введення цитостатиків є важливим і актуальним. Концентрацію Ср вимірювали в сироватці щурів-пухлиноносіїв зі звичайною (Т8) і резистентною до цисплатину (Т8*) карциномою Герена за введення цисплатину і сполуки диренію (ІІІ) з почверним зв’язком дихлоротетра-μ-ізобутиратодиренію (ІІІ) (I) у різних лікарських формах. Показано, що розвиток пухлин у тварин групи Т8 супроводжувався підвищенням концентрації Ср у 3,7 раза, а у тварин групи T8* – більше ніж у 8 разів порівняно з інтактними тваринами, що підтверджує істотну роль Ср у формуванні явища резистентності. Введення цисплатину разом із I призводило до ефективного інгібування пухлинного росту в групах з Т8 і Т8*, що для групи Т8* є прикладом подолання резистентності до цисплатину. Зниження концентрації Cp у групах тварин T8*, що отримували реній-платин, було істотнішим, ніж у групах T8, що підкреслює важливість подальших досліджень диренієвих (III) сполук у моделях резистентного до цитостатиків канцерогенезу. Обговорюються деякі механізми регулювання гомеостазу міді та властивостей нанокомпозитів.
Активація ємнісного входу Ca(2+) в резистентних до цисплатину лейкемічних клітинах за дії фотозбудженого фулерену С(60) та цисплатину
Д. В. Франскевич, І. І. Гринюк, С. В. Прилуцька, О. П. Матишевська
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: dashaqq@gmail.com
Припускають, що у злоякісно трансформованих клітинах Са2+-регуляторна система є ремодульованою, зокрема, внаслідок послаблення входу катіона крізь плазматичну мембрану за ємнісним механізмом (SOCE), що дозволяє утримувати концентрацію цитозольного Са2+ на помірно підвищеному рівні та уникати апоптозу. У роботі з використанням зонда Indo 1AM оцінено відносні величини Ca2+-пулу ендоплазматичного ретикулума та ємнісного входу Ca2+ у лейкемічних клітинах дикого типу (L1210) та резистентних до цисплатину (L1210R) у контролі, за дії цисплатину (1 мкг/мл) або фотозбудженого С60 (10-5 М) окремо, чи за їх комбінації. Показано, що величина SOCE в резистентних до цисплатину клітинах L1210R була нижчою, ніж у клітинах L1210. За дії цисплатину величина тапсигаргін (TG)-чутливого Ca2+ пулу ЕПР у клітинах L1210 знижувалась без підвищення SOCE, тоді як у клітинах L1210R не було відмічено змін. Фотозбудження акумульованого фулерену С60 у видимому діапазоні спектра (410–700 нм) спричиняло посилення SOCE не тільки в чутливих, але й в резистентних до дії цисплатину клітинах. У резистентних клітинах L1210R за дії фотозбудженого фулерену С60 цисплатин впливав на Ca2+ гомеостаз: величина SOCE зростала більше, ніж за дії тільки фотозбудженого С60. Одержані дані вказують на вплив фотозбудженого С60 не тільки на Ca2+-регуляторну систему, але й на компоненти систем, що контролюють надходження цисплатину в резистентних до препарату злоякісно трансформованих клітинах.