Tag Archives: селен
Вплив селену і нано-селену на індуковану цисплатином нефротоксичність у щурів-альбіносів
M. M. A. Shafaee1, H. S. Mohamed2, S. A. Ahmed1, M. A. Kandeil3
1Chemistry Department, Faculty of Science, Beni-Suef University, Egypt;
2Research Institute of Medicinal and Aromatic Plants, Beni-Suef University, Egypt;
3Biochemistry Department, Faculty of Veterinary Medicine, Beni-Suef University, Egypt;
e-mail: husseinshaban@science.bsu.edu.eg
Отримано: 5 липня 2019; Затверджено: 18 жовтня 2019
Цисплатин широко використовується в хіміотерапії для лікування деяких форм раку, але його застосування обмежене через побічну нефротоксичну дію. Раніше було виявлено позитивний вплив селену на токсичність цисплатину у разі короткочасних введень, хоча рекомендована схема прийому цисплатину за хіміотерапії – це багаторазове введення кожні три або чотири тижні залежно від типу пухлини. Метою цього дослідження було вивчити ефект застосування селену або нано-селену на індуковану цисплатином нефротоксичність у щурів-альбіносів. Сорок щурів було розділено на чотири рівні групи. Упродовж експериментального періоду (70 днів) тваринам цих груп вводили: 1 (контроль) – фізіологічний розчин; 2 – цисплатин 6 мг/кг кожний 21-й день; 3 – цисплатин 6 мг/кг плюс в/м ін’єкція селену (у вигляді селеніту натрію) 0,1 мг/кг кожні 3 дні; 4 – цисплатин 6 мг/кг плюс в/м ін’єкція нано-селену 0,1 мг/кг кожні 3 дні. Показано, що селен або нано-селен виявляв антиоксидантний ефект за рахунок підвищення рівня антиоксидантних ензимів як у сироватці крові, так і в нирковій тканині. Разом з тим, у щурів, які отримували цисплатин протягом експериментального періоду, спостерігали також негативний вплив на функцію нирок через підвищення в сироватці крові концентрації сечовини і креатиніну та аномальні морфологічні зміни в тканині нирок.
Вплив селену на стійкість гемоглобіну до фотоокислювальних процесів
Т. М. Гусейнов, Ф. Р. Ях’яєва, Р. Г. Гулієва
Інститут фізики НАН Азербайджану, Баку;
e-mail: thuseynov@physics.ab.az
На прикладі морської свинки показано, що екзогенний селен (0,5 мг Na2SeO3 на кг маси тіла) впродовж 2-годинної експозиції в організмі тварини підвищує резистентність до фотоіндукуючого окислення гемоглобіну в еритроцитарних лізатах без додаткової стимуляції екзогенним селеном глутатіонпероксидазного механізму захисту гемоглобіну.
Як природну модель селенодефіцитного стану було використано вагітність жінок. Показано, що фізіологічне зменшення насичення селеном еритроцитів, у тому числі і гемоглобінових фракцій лізатів еритроцитів, призводить до зменшення резистентності гемоглобіну до індукованої фотоокислювальної деструкції. При цьому встановлено зменшення не тільки активності ензиму глутатіонпероксидази в лізатах еритроцитів, але і пероксидазної активності гемоглобіну (у присутності глутатіону). Це характерно для лізатів еритроцитів з меншим вмістом селену, тобто для еритроцитів жінок на пізніх термінах вагітності, що свідчить про існування певного зв’язку між насиченням селеном гемоглобіну і його пероксидазною активністю (у присутності глутатіону).
Взаємозв’язок між співвідношенням РНК/ДНК, швидкістю росту та акумуляцією селену в клітинах листків пшениці за дії мінералів анальциму і трепелу
О. І. Мартиненко1, Т. К. Кириленко1, Н. В. Заіменко2, М. М. Антонюк3,
А. В. Степанюгін1, Д. П. Плоднік4, Д. М. Говорун1,4
1Інститут молекулярної біології і генетики НАН України, Київ;
2Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України, Київ;
3Національний університет харчових технологій, Київ, Україна;
4Інститут високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: Martynenko.Olena@gmail.com
Досліджено особливості впливу різних доз природних мінералів анальциму (Ан) і трепелу (Тр) на швидкість росту, вміст селену (Se) та активність геному листків пшениці, охарактеризовану співвідношенням РНК/ДНК. Показано, що за дії Ан і Тр, особливо в низьких дозах (25 мг/100 г субстрату (пісок)), спостерігається істотне зростання вмісту Se, підвищення швидкості росту листків проростків та зниження показника РНК/ДНК. Виявлено значну кореляцію між досліджуваними параметрами. Показано, що співвідношення РНК/ДНК можна використовувати як зручний, надійний показник біологічної активності мінералів Ан і Тр та для кількісної експрес-оцінки їх впливу на рослинні організми.