Tag Archives: цукровий діабет
Споживання фолатів та частота їх дефіциту у дітей з цукровим діабетом 1 типу та здорових дітей
Л. І. Добровольська*, О. Р. Боярчук, М. І. Кінаш
Кафедра дитячих хвороб та дитячої хірургії, Тернопільський національний медичний
університет імені І. Горбачевського, Тернопіль, Україна;
*e-mail: dobrovolska_li@tdmu.edu.ua
Отримано: 29 січня 2022; Виправлено: 22 березня 2022;
Затверджено: 20 вересня 2022; Доступно онлайн: 19 грудня 2022
Достатнє споживання фолатів має важливе значення для росту дитини. Наразі відсутня інформація про поширеність дефіциту фолатів серед населення України, зокрема дітей. Метою дослідження було оцінити споживання фолатів з їжею та з’ясувати частоту дефіциту фолієвої кислоти у дітей з цукровим діабетом 1 типу (ЦД1) і здорових дітей. Визначення фолатів у сироватці крові проводили методом ІФА. Рівень фолатів <3 нг/мл діагностували як дефіцит фолієвої кислоти. Серед дітей, яких спостерігали, дефіцит фолатів діагностовано у 23 (32,9%): у 6 (17,1%) пацієнтів із ЦД1 та у 17 (48,6%) здорових дітей (P ≤ 0,01). Середній рівень фолатів у сироватці крові у дітей із ЦД1 дорівнював (5,09 ± 2,16) нг/мл і (3,72 ± 1,87) нг/мл у здорових дітей (P ≤0,01). Середнє добове споживання фолієвої кислоти з їжею становило (138,68 ± 70,37) мкг, без різниці між групами, і було більш ніж у 2 рази нижче вікових вимог (300 мкг/добу). Проте 15 (48,9%) дітей з ЦД1 повідомляли про отримання 1 курсу вітамінних добавок протягом останніх 6 місяців, тоді як серед здорових дітей таких було 6 (17,1%), P ≤ 0,01. Таким чином, частота дефіциту фолієвої кислоти є високою в педіатричній популяції. Харчування не забезпечує необхідного рівня фолієвої кислоти, що свідчить про необхідність її додаткового надходження.
Рівень оксиду азоту і активність аргінази у хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет на фоні COVID-19
О. Є. Склярова1, С. Р. Магійович2, Н. В. Денисенко3,
Л. І. Кобилінська3*, Є. Я. Скляров2
1Кафедра сімейної медицини ФПДО, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького, Україна;
2Кафедра терапії № 1 та медичної діагностики ФПДО, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького, Україна;
3Кафедра біологічної хімії, Львівський національний медичний
університет імені Данила Галицького, Україна;
*e-mail: lesyaivanivna.biochemistry@gmail.com
Отримано: 28 вересня 2022; Виправлено: 06 листопада 2022;
Затверджено: 11 листопада 2022; Доступно онлайн: 19 грудня 2022
Метою даного дослідження було оцінити рівень продукції оксиду азоту і активність аргінази у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом ІІ типу за інфікування SARS-CoV-2. До дослідницьких груп увійшли пацієнти з артеріальною гіпертензією (АГ), хворі з АГ і з тяжким перебігом COVID-19 та пацієнти, які, окрім АГ та COVID-19 мали ще й цукровий діабет ІІ типу (ЦД ІІ). Контрольну групу становили добровольці без будь-яких клінічних ознак захворювань і з нормальними показниками артеріального тиску. Встановлено, що АГ в поєднанні з COVID-19 перебігає на фоні зниження показників L-аргініну, оксиду азоту, супероксиддисмутази та підвищення активності аргінази. Водночас наявність АГ у хворих на ЦД ІІ та коронавірусну хворобу супроводжується зниженням вмісту L-аргініну та активності аргінази. Результати нашого дослідження можуть допомогти вченим у майбутньому знайти нові фармакологічні мішені для лікування коронавірусної хвороби та супутніх захворювань.
Застосування наночастинок як терапевтична стратегія у боротьбі з цукровим діабетом
A. B. Ojo1, A. I. Oni2, D. Rotimi2, M. Iyobhebhe2,
P. O. Adeniji3, J. Talabi4, O. A. Ojo2*
1Department of Biochemistry, Ekiti State University, Ado-Ekiti, Nigeria;
2Department of Biochemistry, Landmark University, Omu-Aran, Nigeria;
3Department of Tourism Studies, Redeemer’s University, Ede, Nigeria;
4Department of Food Science, Afe Babalola University, Ado-Ekiti, Nigeria;
5Department of Biochemistry, Bowen University, Iwo, Nigeria;
*e-mail: oluwafemiadeleke08@gmail.com
Отримано: 08 грудня 2021; Затверджено: 01 липня 2022
Поширеність цукрового діабету за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної діабетичної федерації, спричинила сильне занепокоєння щодо небезпеки цукрового діабету для суспільства. Це призвело до розробки різних терапевтичних методів та підходів, у тому числі нанотехнологічних, для боротьби з цим захворюванням. У огляді розглянуто срібні, золоті, керамічні, сплавні, магнітні, кремнеземні, полімерні наночастинки та їх різноманітне застосування з метою зниження захворюваності на цукровий діабет та його ускладнень.
Зміни в експресії генів лактатних транспортерів (MCT1 ТА CD147) у серцевому м’язі діабетичних щурів: вплив дихлорацетату та тренувань на витривалість
H. Rezaeinasab1*, A. Habibi1, M. Nikbakht1, M. Rashno2,3, S. Shakerian1
1Department of Exercise Physiology, Faculty of Sport Sciences, Shahid Chamran University of Ahvaz, Ahvaz, Iran;
2Department of Immunology, Faculty of Medicine, Ahvaz Jundishapur University of Medical Sciences, Ahvaz, Iran;
3Department of Cellular and Molecular Research Center, Ahvaz Jundishapur University of Medical Sciences, Ahvaz, Iran;
*e-mail: hamed.rezaei2020@gmail.com
Отримано: 23 березня 2020; Затверджено: 25 червня 2020
Накопичення лактату може активувати мітохондріальний біогенез в серцевому м’язі. Метою цього дослідження було вивчити вплив інгібування піруватдегідрогенази кінази-4 (PDK4) і фізичних навантажень (тренування на витривалість) на експресію генів транспортерів лактату (MCT1 і CD147) в серцевому м’язі щурів зі стрептозотоциніндукованим діабетом. Експеримент проводили на 64 щурах-самцях лінії Wistar, які після індукування діабету було випадковим чином розділено на вісім груп. Тренування на витривалість виконували на біговій доріжці протягом 6 тижнів. Активність PDK4 в міокарді інгібували введенням дихлороцтової кислоти (DCA), 50 мг/кг маси тіла. Експресію генів вимірювали за допомогою ПЛР у реальному часі. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою двофакторного тесту ANOVA. Результати дослідження показали, що після тренувань на витривалість експресія генів MCT1, PDK4 та CD147 вірогідно зростала (P < 0,05), а за інгібування PDK4 у серцевому м’язі експресія генів MCT1 та CD147 статистично зменшувалась (Р < 0,05) у групах: фізичне навантаження + діабет + DCA та діабет + DCA. Дійшли висновку, що накопичення лактату за фізичного навантаження у хворих на цукровий діабет зменшується завдяки мітохондріальній адаптації за ін’єкції DCA, що зумовлює зниження окислювального стресу і збільшує ефективність роботи серця.
Зміна експресії сиртуїнів 1 і 2 в мозку щурів з індукованим експериментальним діабетом та шляхи її корекції
M. M. Гузик1, T. M. Тихоненко1, К. О. Дякун1, Л. В. Яніцька2, I. Б. Привроцька3, T. M. Кучмеровська1
1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, Київ;
3ДВНЗ «Тернопільский державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського», Україна;
e-mail: tkuchmerovska@gmail.com
Молекулярні механізми патогенезу діабетичної енцефалопатії (ДЕ), одного із серйозних ускладнень цукрового діабету, є складними. У цій роботі досліджували експресію SIRT1 та SIRT2 як ключову в розвитку дисфункції мозку та можливість інгібіторів PARP-1 впливати на експресію цих протеїнів з метою попередження розвитку ДЕ в щурів із діабетом 1-го типу. Через 10 тижнів розвитку цукрового діабету, індукованого стрептозотоцином (70 мг/кг), щурам-самцям лінії Wistar вводили інгібітори PARP-1, 1,5-ізохіноліндіол (ISO) або нікотинамід (NAm) (3 або 100 мг/кг/добу відповідно) протягом 2 тижнів. В експерименти були взяті щури із рівнем глюкози в крові більше 19,7 ± 2,1 ммоль/л. Вестерн-блот аналіз був проведений для оцінки впливу інгібіторів PAPR-1 на рівні експресії SIRT1 та SIRT2. Діабет призводив до значного зниження експресії SIRT1 та надмірної експресії SIRT2 в ядерних екстрактах мозку діабетичних щурів порівняно з недіабетичним контролем. Введення NAm пригнічувало надмірну експресію SIRT2 в ядерних екстрактах мозку в діабетичних щурів і незначною мірою підвищував експресію SIRT1, тоді як ISO не впливав на експресію обох сиртуїнів. Більше того, виявлено, що в мозку діабетичних щурів співвідношення вільних NAD/NADH пар було в 3,1 раза нижче порівняно з недіабетичним контролем. Застосування ISO спричинювало незначне збільшення співвідношення вільних NAD/NADH пар у мозку діабетичних щурів, тоді як NAm збільшував цей показник у 1,7 раза порівняно з діабетичними щурами. Одержані дані свідчать про те, що зміни експресії SIRT1 і SIRT2 в ядрах клітин мозку діабетичних щурів можуть призводити до розвитку дисфункцій мозку. Один з нейропротекторних механізмів дії NAm також може бути реалізований шляхом гальмування експресії SIRT2 в ядрах клітин головного мозку, що знижує рівень прогресування індукованих діабетом змін і може бути терапевтичним засобом для лікування дисфункцій мозку.
Рівні сироваткових антитіл до ліпополісахаридів ентеробактерій та їх взаємозв’язок із концентрацією С-реактивного протеїну в крові хворих на цукровий діабет
А. I. Гордієнко
Кримський державний медичний університет ім. С. I. Георгієвського, Сімферополь;
e-mail: uu4jey@csmu.strace.net
Проведено лабораторне обстеження хворих на цукровий діабет 1-го (ЦД-1) і 2-го (ЦД-2) типу. У всіх хворих методом твердофазного імуноензимного аналізу визначали концентрацію С-реактивного протеїну (СРП) в крові і рівні сироваткових антитіл до ліпополісахаридів ентеробактерій різних класів (анти-ЛПС-АТ). За допомогою кластерного аналізу встановлено, що у 40,8% хворих на ЦД-1 підвищена концентрація СРП в крові асоційована з істотним зниженням рівнів сироваткових анти-ЛПС-АТ класів A, M і G. У 56,7% хворих на ЦД-2 з підвищеною концентрацією СРП в крові рівні сироваткових анти-ЛПС-АТ класів A і M вірогідно не відрізнялися від норми, а рівні анти-ЛПС-IgG були вірогідно вищі. Разом з тим, активізація запалення з подальшим зростанням вмісту СРП в крові у хворих на ЦД-2 супроводжується значним збільшенням рівнів сироваткових анти-ЛПС-АТ класів A і G, а також тенденцією до зниження рівнів анти-ЛПС-IgM. Одержані результати свідчать про наявність взаємозв’язків між низькоінтенсивним запаленням й імунною відповіддю на ЛПС ентеробактерій за цукрового діабету 1- і 2-го типу.
Асоціація алельних варіантів гена рецептора андрогенів (за кількістю CAG-повторів) з андрогензалежними гормонально-метаболічними показниками організму людини
В. В. Корпачев, С. В. Мельниченко, Р. Г. Лукашова
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин
ім. В. П. Комісаренка НАМН України», Київ;
e-mail: vitascovna@gmail.com
В огляді наведено сучасні уявлення про асоціацію різних (за кількістю CAG-повторів – цитозин-аденін-гуанін-повторів) алельних варіантів гена рецептора андрогенів (AR) зі зміною активності цього рецептора в організмі людини. Проаналізовано результати низки досліджень, в яких містяться суперечливі висновки щодо залежності функції андрогенів від кількості CAG-повторів у гені AR. Звернуто увагу на зв’язок між кількістю CAG-повторів та показниками вуглеводного і ліпідного обмінів в осіб обох статей.