Tag Archives: тиреоїдні гормони
Рівень фетуїну-А у пацієнтів із нелікованою дисфункцією щитоподібної залози
A. S. Idan1*, M. I. Hamzah1, M. S. Khudhair2
1Clinical Biochemistry Department, Al-Nahrain University, Medicine College, Iraq;
2Internal Medicine Department, Al-Nahrain University, Medicine College, Iraq;
*e-mail: alaas3223@gmail.com
Отримано: 26 серпня 2023; Виправлено: 08 листопада 2023;
Затверджено: 01 лютого 2024; Доступно онлайн: 26 лютого 2024
Відомо, що глікопротеїн плазми крові фетуїн-А, відіграє важливу роль у патогенезі багатьох метаболічних порушень. Метою цього дослідження було визначити рівень фетуїну-А в сироватці крові пацієнтів із вперше діагностованим первинним гіпертиреозом (ПГТ) та субклінічним гіпотиреозом (СГТ), а також дослідити кореляцію цього показника з рівнем тиреоїдних гормонів, віком та статтю пацієнтів. У дослідженні взяли участь 90 пацієнтів із нелікованою дисфункцією щитоподібної залози, за даними тиреоїдного тесту 45 з ПТГ і 45 з СГТ, та 90 осіб контрольної групи. Концентрації трийодтироніну (Т3), тетрайодтироніну (Т4) та тиреотропного гормону (ТТГ) у сироватці крові визначали за допомогою імунофлуоресцентного аналізу (ELFA), концентрацію фетуїну-А – за допомогою імуноензимного аналізу (ELISA). Встановлено, що рівень фетуїну-А був значно вищим у групі ПГТ порівняно з контрольною групою і мав достовірну позитивну кореляцію з рівнем Т3. У групі СГТ рівень фетуїну-А був достовірно нижчим і мав негативну кореляцію з рівнем ТТГ. Рівень фетуїну-А підвищувався з віком у групі ПГТ і не залежав від статі в усіх досліджуваних групах. Ідеальне значення AUC, отримане для фетуїну-А у порівнянні між групами ПГТ і СГТ, свідчить про можливість його використання як діагностичного маркера для диференціації між цими двома захворюваннями щитоподібної залози.
Біологічні ефекти гормонів щитоподібної залози
Т. С. Саатов, А. А. Абдувалієв
Інститут біоорганічної хімії Академії наук Республіки Узбекистан, Ташкент;
e-mail: t.saatov@yandex.ru
У статті наведено результати дослідження багатофункціональної дії тиреоїдних гормонів у відношенні до нормальних і злоякісно трансформованих тканин і клітин. Описано «швидкі» і «повільні» ефекти дії гормонів, в які включено калоригенні ефекти і ефекти завдяки системі аденилатциклаза – сАМР.
Установлено, що тироксин (Т4) спроможний інгібувати проліферацію та індукувати апоптоз клітин, які мають на своїй мембрані рецептори до Т4 і які можуть змінювати перебіг метаболічних процесів під його дією. Спектр Т4-мішеней є досить широким, і у сферу його управління входять не тільки клітини гормонопродукуючих органів, наприклад, молочної залози та товстої кишки, але й інші типи клітин, зокрема меланіновміщуючі, а Т4-ефекти призводять до перебудови в репрезентуванні регуляторних протеїнів на поверхні мембрани клітин, що, насамкінець, може активувати процес апоптотичної загибелі клітин.
Одержані нами результати допомагають визначити альтернативні шляхи гормональної регуляції проліферації й апоптозу клітин гормонозалежних пухлин, і, зокрема, раку молочної залози, за неможливості регулювати ці процеси традиційними методами. Це допомагає зрозуміти механізми активації сигнальної системи клітин раку молочної залози гормонами за наявності змін в експресуванні рецепторів на поверхні клітин. Це, в свою чергу, дозволить розробити нову стратегію замісної терапії гормонозалежних пухлин за низької ефективності консервативного лікування.