Tag Archives: УФ-опромінення
Вплив хімічних реагентів та УФ-опромінення на активність α-галактозидази Penicillium canescens
Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець
Інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, Київ;
e-mail: nv_borzova@bigmir.net
Дослідження впливу хімічних і фізичних факторів на конформаційно-функціональні властивості ензимів вносять істотний доробок до вивчення механізму дії промислово важливих протеїнів. Метою роботи було оцінити вплив хімічних реагентів та УФ-опромінення на каталітичні властивості α-галактозидази Penicillium canescens. Активність ензиму визначали за допомогою п-нітрофеніл-α-D-галактопіранозиду. Дослідження функціонально активних груп глікозидази проводили на основі інгібіторного та кінетичного аналізу методами Діксона та Лайнуївера-Берка за допомогою специфічних хімічних реагентів. Було показано вірогідне зниження активності α-галактозидази в присутності карбодіімідів, діетилпірокарбонату, реагентів на сульфгідрильні групи. Відмічено УФ-індуковане зниження активності ензиму в діапазоні доз 900-7200 Дж/м2. На основі одержаних даних передбачається важлива роль імідазольної групи гістидину, карбоксильної групи С-кінцевих амінокислот, а також SH-групи цистеїну у проявленні активності α-галактозидази P. canescens.
Вплив селену на стійкість гемоглобіну до фотоокислювальних процесів
Т. М. Гусейнов, Ф. Р. Ях’яєва, Р. Г. Гулієва
Інститут фізики НАН Азербайджану, Баку;
e-mail: thuseynov@physics.ab.az
На прикладі морської свинки показано, що екзогенний селен (0,5 мг Na2SeO3 на кг маси тіла) впродовж 2-годинної експозиції в організмі тварини підвищує резистентність до фотоіндукуючого окислення гемоглобіну в еритроцитарних лізатах без додаткової стимуляції екзогенним селеном глутатіонпероксидазного механізму захисту гемоглобіну.
Як природну модель селенодефіцитного стану було використано вагітність жінок. Показано, що фізіологічне зменшення насичення селеном еритроцитів, у тому числі і гемоглобінових фракцій лізатів еритроцитів, призводить до зменшення резистентності гемоглобіну до індукованої фотоокислювальної деструкції. При цьому встановлено зменшення не тільки активності ензиму глутатіонпероксидази в лізатах еритроцитів, але і пероксидазної активності гемоглобіну (у присутності глутатіону). Це характерно для лізатів еритроцитів з меншим вмістом селену, тобто для еритроцитів жінок на пізніх термінах вагітності, що свідчить про існування певного зв’язку між насиченням селеном гемоглобіну і його пероксидазною активністю (у присутності глутатіону).