Tag Archives: вагітність

Валідація діагностичного алгоритму для моніторингу показників коагуляції у вагітних

Д. С. Корольова1, А. О. Павленко1, A. Алторай2, С. І. Жук3,
І. В. Ус3, Ю. О. Царик1, A. Шураньї2, В. О. Чернишенко1*

1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
2Медична школа імені Альберта Сент-Дьєрдья, Сегедський університет, Сегед, Угорщина;
3Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна;
*e-mail: bio.cherv@gmail.com

Отримано: 19 травня червня 2023; Виправлено: 05 червня 2023;
Затверджено: 07 червня 2023; Доступно онлайн: 11 липня 2023

Тромбози є одними з найнебезпечніших ускладнень вагітності. Тому важливе значення має підбір відповідних тестів і стандартизація методик точної діагностики стану системи зсідання крові. У цій роботі ми досліджували декілька молекулярних маркерів загрози внутрішньосудинного тромбоутворення та оцінювали функцію тромбоцитів у вагітних протягом терміну гестації. Ми провели незалежні вимірювання за тією ж методологією для різних когорт пацієнтів, вибраних у Києві (Україна) та в Сегеді (Угорщина). D-димер і розчинний фібрин вимірювали за допомогою медоту ELISA. Рівень протеїну С оцінювали за допомогою аналізу хромогенного субстрату. Концентрацію фібриногену вимірювали спектрофотометричним методом із використанням тромбіноподібного ферменту. Функціональну активність тромбоцитів оцінювали за допомогою агрегатометрії. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою тесту Краскела-Уолісса. Статистично достовірне підвищення концентрації фібриногену від першого до третього триместру вагітності було показано для обох досліджуваних когорт пацієнток (у середньому 5-6 мг/мл на третьому триместрі). Застосовані методи дозволили виявити ті ж тенденції зниження рівня протеїну С, а також появу помірних кількостей D-димеру (до 300 нг/мл) і розчинного фібрину (до 10-15 мкг/мл). Функціональна активність тромбоцитів була підвищена в першому триместрі вагітності та незначно знижувалася протягом наступних триместрів. Результати показали зміни в системі зсідання крові вагітних під час гестації з однаковою ефективністю незалежно від обраних когорт, часу та місця вимірювань. Застосування на практиці запропонованого алгоритму діагностики може дозволити оцінити ризик тромботичних ускладнень під час вагітності.

Загальні механізми розвитку плацентарної дисфункцї при прееклампсії, гестаційному діабеті та COVID-19 у вагітних жінок

Ш. Г. Варі1*, О. Шевчук2, А. Бойчук3, С. Крамар4,
З. Небесна4, Ю. Якимчук5, Л. Кобилінська6, В. Чернишенко7,
Д. Корольова7, А. Гаспар-Шураній8, Т. Алторджай8, Р. Гаспар9

1Міжнародний центр досліджень та інновацій у медицині, Медичний центр Цедарс-Сінай, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США;
2Кафедра фармакології з клінічною фармакологією, Тернопільський національний медичний університет імені І. Горбачевського, Україна;
3Кафедра акушерства та гінекології, Тернопільський національний медичний університет імені І. Горбачевського, Україна;
4Кафедра гістології та ембріології, Тернопільський національний медичний університет імені І. Горбачевського, Україна;
5Кафедра терапії та сімейної медицини, Тернопільський національний медичний університет імені І. Горбачевського, Україна;
6Кафедра біохімії, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна;
7Відділ структури та функції білка, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
8Кафедра акушерства та гінекології, Медична школа імені Альберта Сент-Дьйорді, Сегедський університет, Угорщина;
9Кафедра фармакології та фармакотерапії, Медична школа імені Альберта Сент-Дьйорді, Сегедський університет, Угорщина;
*e-mail: sandor.vari@cshs.org

Отримано: 13 червня 2023; Виправлено: липень 2023;
Затверджено: липень 2023; Доступно онлайн: 11 липня 2023

Коронавірусна інфекція, прееклампсія та гестаційний цукровий діабет під час вагітності спричинюють подібні зміни у плаценті та впливають на розвиток плода від зачаття до пологів і народження дитини. Відповідне кровопостачання матки та плаценти є необхідною умовою для нормального розвитку плода. Трансплацентарний обмін регулюється та підтримується через функціонування плацентарного ендотелію. Під час формування плаценти трофобласт диференціюється у два окремих шари: внутрішній цитотрофобласт та зовнішній синтиціотрофобласт, які є ключовими елементами фето-плацентарного бар’єру у людини. Прозапальні цитокіни посилюють ішемічні прояви та запускають каскад процесу запалення у плаценті. У разі COVID-19 під час вагітності у плаценті спостерігається десквамація і пошкодження трофобласта та хронічний гістіоцитарний інтервільозит. Подібні зміни також розвиваються при гестаційному діабету та прееклампсії. Під час вагітності потрібно моніторити показники системної запальної відповіді організму жінки, запальні процеси у плаценті та продукцію цитокінів плацентарним трофобластом. Процеси ангіогенезу у плаценті можна оцінити за вмістом у сироватці крові васкулярного ендотеліального фактора росту, аннексину А2 та плацентарного фактора росту або склеростину. Маркерами ушкодження тканин слугують лактатдегідрогеназа та мієлопероксидаза. Стан кровотоку можна оцінити за допомогою тривимірної допплерографії, а структурні зміни – за допомогою гістологічних досліджень, електронної мікроскопії, а також імуногістохімічних досліджень з використанням васкулярного ендотеліального фактора росту, аннексину А2 та плацентарного фактора росту або склеростину. Порушення судинної перфузії матері і плода (вітіліт та накопичення фібрину) – це типовий механізм у патогенезі гестаційних хвороб. Ушкодження плаценти вивільняє анти-ендотеліальні фактори, що призводить до порушення ангіогенезу та розвитку плацентарно-васкулярної мальперфузії при захворюваннях, пов’язаних із вагітністю.

Біохімічні та молекулярно-фізіологічні аспекти дії оксиду азоту як регулятора функціонування матки

Г. В. Данилович, Ю. В. Данилович

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: danylovych@biochem.kiev.ua

Отримано: 18 травня 2021; Затверджено: 12 листопада 2021

Проаналізовано джерела утворення оксиду азоту (NO) в матці та динаміка зміни його вмісту у різні періоди функціонування органу у жінок та тварин. Розглянуті біохімічні механізми дії оксиду азоту на скоротливу активність міометрія і значення NO в фізіологічних процесах перебігу вагітності і пологах. Акцентовано увагу на значенні мітохондрій як можливого джерела NO в гладенькому м’язі і описані його можливі шляхи впливу на транспорт Са2+ та біоенергетичні процеси у мітохондріях. Проаналізовано власні результати досліджень іонних і мембранних механізмів дії NO на Са2+-гомеостаз міоцитів матки. Подано і обговорено дані авторів щодо ідентифікації оксиду азоту в мітохондріях гладенького м’яза матки, біохімічних характеристик NO-синтазної реакції та можливої ролі NO у регуляції транспорту Са2+ в цих субклітинних структурах і функціонування електронно-транспортного ланцюга.

Імуносупресія під час вагітності і ризики за вірусних інфекцій

О. І. Кисельов

ФГБУ «НДІ грипу» Мінздравсоцрозвитку РФ, С.-Петербург

Стаття присвячена дослідженням меха­нізмів сполученої імуносупресії у вагітних жінок із грипозною інфекцією для розробки заходів керування цими процесами і зниження смертності від цієї інфекції. У зв’язку з цим автор в огляді зупиняється на питаннях: яким чином забезпечується імунна перевага плода і розвиток толерантності; які механізми є основою функціональної імуносупресії під час вагітності; чому інфекції становлять особливу небезпеку для вагітних жінок; чи існує код контролю імунної системи і чи користуються цим кодом віруси?
Розглядається також проблема впливу ендогенних вірусів, вбудованих в геном людини більше 25 млн. років тому, на значне число ризиків розвитку різних видів патології людини: від безпліддя – до хвороб вагітності; від розвитку злоякісних новоутворень – до системної патології та автоімунних процесів.