Tag Archives: важкі метали

Вплив іонів важких металів, сперміну та нітропрусиду натрію на АТР-гідролази клітинних мембран гладеньких м’язів ободової кишки щура

О. А. Капля

Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: kaplya@biochem.kiev.ua

Досліджено особливості функціональної лабільності АТР-гідролаз клітинних мембран гладеньких м’язів ободової кишки (ГМОК). Показано, що Na+,K+-AТРаза ефективно інгібується двовалентними іонами як перехідних (≥ 0,1 мкМ), так і неперехідних (≥ 1 мкМ) важких металів у послідовності за ефективністю: Cu2+ > Fe2+ ≥ Cd2+ (10 мкМ). Поліамін спермін  (0,5–1,0 мМ) – слабкий інгібітор Na+,K+-AТРази ГМОК за насичуючих концентрацій іонів і субстрату. Донор оксиду азоту нітропрусид натрію (1 мМ) виявляв слабкий інгібувальний ефект на Na+,K+-AТРазу тільки за довготривалої попередньої інкубації з мембранами. Mg2+-АТРаза у всіх випадках була значно стійкішою до дії досліджуваних агентів. На прикладі Na+,K+-AТРази ГМОК припускається, що ензим характеризується біохімічними особливостями, які забезпечують можливість бути потенційною мішенню та редокс-сенсором, що опосередковує патофізіологічні механізми інтоксикації важкими металами та оксидативного ушкодження клітин.

Сезонна динаміка продуктів пероксидного окислення ліпідів у печінці рудої нориці (Myodes glareolus) в умовах забруднення довкілля важкими металами

С. В. Задира, Д. В. Лукашов

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
ННЦ «Інститут біології», Україна;
e-mail: luminary_SV@ukr.net

Робота присвячена інтегральній оцінці біохімічних показників природних популяцій нориць в умовах забруднення довкілля важкими металами. На відстані 500 м на південний схід від Трипільської теплової електростанції (ТЕС, Київська обл., Україна) виявлено підвищений вміст у ґрунтах рухомих форм Pb, Cd, Cr, Ni та Co, що значно (у 3–5 разів) перевищує рівні, характерні для Канівського природного заповідника (Черкаська обл., Україна). Територія Національного природного парку «Голосіївський» (Київ) характеризується дещо підвищеним вмістом рухливих форм досліджених важких металів, особливо Pb. В умовах забруднення важкими металами ґрунтового покриву встановлено збільшення концентрації дієнових кон’югатів у 7–10 разів, TБК-активних сполук – у 2–3 рази у печінці особин рудої нориці. Встановлено незначне підвищення вмісту шиффових основ у гомогенаті печінки нориць в районі впливу Трипільської ТЕС (в 2 рази навесні та влітку, восени – в 3 рази). Виявлено сезонну динаміку вмісту продуктів пероксидного окислення ліпідів. Висловлюється припущення, що зареєстровані зміни свідчать про наявність біохімічного стресу у рудої нориці в районі впливу теплоелектростанції.

Захисний вплив тіакалікс[4]арен-тетрасульфонату на інгібування АТР-гідролазної активності субфрагмента-1 міозину міометрія катіонами важких металів

Р. Д. Лабинцева1, О. В. Бевза1, А. А. Бевза1, А. О. Люлько1,
С. Г. Харченко2, В. І. Кальченко2, С. О. Костерін1

1Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
е-mail: labyntseva@biochem.kiev.ua; kinet@biochem.kiev.ua;
2Інститут органічної хімії НАН України, Київ;
е-mail: vik@ioch.kiev.ua

Важкі метали негативно впливають на скоротливі властивості гладенького м’яза матки, що часто стає причиною різноманітних патологій репродуктивної системи у жінок. У зв’язку з цим виникає потреба в розробленні ефективних методів корекції порушень скоротливої активності міометрія. Гідроліз ATP, каталізований міозиновою АТРазою, є одним із найважливіших елементів молекулярного механізму скорочення міометрія. Нами встановлена інгібувальна дія 0,03–0,3 мМ Ni2+, Pb2+ та Cd2+ на ензиматичний гідроліз АТР, що здійснюється за участю субфрагмента-1 міозину, одержаного із гладенького м’яза матки свині. Тіакалікс[4]арен-тетрасульфонат (С-798) у концентрації 100 мкМ відновлює до контрольного рівня АТРазну активність субфрагмента-1 міозину у присутності катіонів важких металів. Найвірогідніше із припущень щодо механізму корегувальної дії С-798 ґрунтується на здатності цієї сполуки хелатувати важкі метали, а саме вилучати катіони Pb, Cd та Ni із середовища інкубації. Методом комп’ютерного моделювання було продемонстровано, що захисний вплив С-798 може бути також наслідком послаблення взаємодії катіонів важких металів з амінокислотними залишками молекули міозину поблизу активного центру АТР-гідролази. Таким чином, отримані результати можуть бути використані в подальших дослідженнях, спрямованих на оцінку перспективності тіакалікс[4]арен-тетрасульфонату як фармакологічної сполуки.

Вплив солей важких металів на активність трипсиноподібної гідролази із Drosophila melanogaster

І. Л. Рижко, Н. В. Мотрук, С. А. Петров

Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, Україна;
e-mail: kira_ril@mail.ru

Досліджували вплив солей важких металів на частково очищену методами висолювання, гель-хроматографії та електрофорезу трипсиноподібну пептидгідролазу личинок дрозофіли. Вплив металів на активність ензимів не завжди обумовлений їх прямою взаємодією з каталітичним центром. Встановлено, що найбільшим інгібуючим ефектом характеризується хлорид кадмію, а найменшим – хлорид цинку. Оскільки у всіх випадках було використано виключно хлориди металів, можна вважати доведеним диференційований вплив саме іонів металів, а не іонів хлору на прояв in vitro амідазної активності трипсиноподібної пептидгідролази личинок дрозофіли, що в цілому узгоджується з ефектами дії цих іонів на протеолітичну систему травлення на рівні живого організму.