Tag Archives: вільні олігосахариди
Глікомаркери стресу ендоплазматичного ретикулума і лізосомно-ендосомної системи в сироватці крові людини при старінні та захворюваннях
І. Ю. Письменецька1, Т. Д. Баттерс2
1ДУ «Дніпропетровська медична академія», Україна;
2CarboNet Consulting Ltd., Оксфорд, Велика Британія;
e-mail: ip01589@gmail.com
Для перевірки гіпотези, чи можуть позаклітинні вільні олігосахариди відображати функціональний стан ендоплазматичного ретикулума (ЕР) і ендосомно-лізосомної системи, ВЕРХ-спектри вільних олігосахаридів сироватки крові людини при старінні, гострих мієлопроліферативних новоутвореннях і серцево-судинних патологіях порівнювали із внутрішньоклітинними гліканами. Після депротеїнізації і очищення вільних олігосахаридів сироватки крові людини їх маркували антраніловою кислотою, поділяли на нейтральні і заряджені за допомогою хроматографії на QAE сефадексе (Q25-120) і аналізували методом ВЕРХ. Для аналізу гліканів зарядженої фракції їх розщеплювали сіалідазою і порівнювали з олігосахаридами трансферину. ВЕРХ-спектри вільних олігосахаридів сироватки крові виявили: за старіння – помірне гальмування циклу доліхолфосфату в ЕР, посилення асоційованої з ЕР деградації і деградації в ендосомно-лізосомній системі; за гострих мієлопроліферативних новоутворень – інгібування циклу доліхолфосфату, посилення асоційованої з ЕР деградації і підвищення лізосомального екзоцитозу; у разі серцево-судинних патологій – посилення асоційованої з ЕР деградації і деградації глікокон’югатів ендосомно-лізосомною системою. Показано, що вільні олігосахариди сироватки крові виявляють специфічні зміни ЕР і ендосомно-лізосомної системи за дії широкого спектра стресорних факторів і, певно, можуть бути позаклітинними маркерами функціонального статусу цих органел.
«Три джерела і три складові частини» вільних олігосахаридів
І. Ю. Письменецька1, Т. Д. Баттерс2
1ДУ «Дніпропетровська медична академія», Україна;
2Інститут глікобіології Оксфордського університету, Велика Британія;
e-mail: pismenetskaya@yahoo.com
Метаболізм глікопротеїнів і гліколіпідів супроводжується появою незв’язаних структурних аналогів вуглеводної частини глікокон’югатов або так званих вільних олігосахаридів. Усередині клітини існує декілька їх джерел: 1) багатоступеневий шлях N-глікозилювання, 2) механізми контролю фолдингу протеїнів і асоційована з ЕПР деградація неправильно глікозильованих та/або неправильно згорнутих глікопротеїнів, 3) деградація зрілих глікокон’югатів у лізосомах. В огляді підсумовується відома інформація щодо шляхів появи вільних олігосахаридів у різних компартментах клітини і деталі їхньої структури залежно від джерела виникнення. Крім того, обговорюються дані про позаклітинні вільні олігосахариди, їх структуру та зміни за нормальних і патологічних станів.