Tag Archives: жовчні кислоти

Гепатотоксичність ТiО(2) за тривалого введення щурам

О. В. Цимбалюк, С. П. Весельський, А. М. Науменко, Т. Л. Давидовська,
І. С. Войтешенко, І. І. Чиж, В. А. Скришевський

Інститут високих технологій, Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
e-mail: otsymbal@bigmir.net

Отримано: 30 березня 2020; Затверджено: 15 травня 2020

Порошок діоксиду титану (ТіО2), який використовується як білий барвник, довгий час вважався інертним матеріалом, незважаючи на накопичення його в тканинах печінки після проникнення в організм. Метою дослідження було оцінити біохімічні маркери функціонування печінки у плазмі крові та активність ATPази плазматичної мембрани еритроцитів за перорального введення суспензії наночастинок ТіО2 (0,1 мг/кг щодня) щурам Wistar протягом 30 та 100 днів. Показано значне підвищення активності аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази, а також вмісту прямого, непрямого та зв’язаного білірубіну. Також встановлено вірогідне зменшення кон’югованих (таурохолевої, таурохенодезоксихолевої, тауродезоксихолевої, глікохолевої, глікохенодезоксихолевої та глікодезоксихолевої) і вільних (глікодезоксихолевої і дезоксихолевої) жовчних кислот у разі супутнього збільшення концентрації вільної холевої кислоти в плазмі крові щурів під час введення ТіО2, що вказувало на значне порушення пігментного обміну в печінці щурів. Під час введення ТіО2 спостерігалося значне пригнічення еритроцитарної плазматичної мембрани Мg2+-залежної, уабаїнчутливої Na+,K+-АТРази та уабаїннечутливої АТРази. Ці результати передбачають порушення процесів транспорту трансплазмалеми іонів та іонного гомеостазу клітин, індукований ТіО2.

Довгостроковий гіпохолестеринемічний ефект амідованого альгінату в щурів

М. Мароунек1, З. Волек1, Т. Таубнер1, Д. Душкова1, Л. Калачнюк2

1Інститут тваринництва, Прага, Чеська Республіка;
e-mail: marounek.milan@vuzv.cz;
2Національний університет біоресурсів та природокористування України, Київ;
e-mail: kalachnyuk_liliya@nubip.edu.ua; lilkalachnyuk@gmail.com

Вплив октадециламіду альгінової кислоти на холестерол сироватки крові й печінки, фекальне виділення жиру і стеролів було досліджено у самок щурів, яких утримували на раціонах, що містять холестерол і пальмовий жир відповідно по 10 і 50 г/кг маси тіла тварин протягом 10 тижнів. Амідований альгінат, який давали по 10 і 20 г/кг, значно зменшував рівень холестеролу в сироватці крові від 5,25 до 2,99 і 2,39 мкмоль/мл та знижував рівень холестеролу в печінці  від 30,7 до 12,3 і 9,4 мкмоль/г відповідно. Амідований альгінат збільшував фекальний вихід жиру і за вищої дози значно зменшував фекальний вихід жовчних кислот. Фекальне виділення жовчних кислот і холестеролу печінки вірогідно корелювало (r = 0,791, P < 0,001). Результати експерименту показали, що гіпохолестеринемічний ефект амідованого альгінату зберігається впродовж 10 тижнів годування.

Співвідношення жовчних кислот у жовчі щурів за умов розвитку алоксаніндукованого цукрового діабету

Н. М. Данченко, С. П. Весельський, Б. О. Цудзевич

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
ННЦ «Інститут біології», Україна;
e-mail: ninadanc@gmail.com

За допомогою методу тонкошарової хроматографії в жовчі щурів з алоксаніндукованим цукровим діабетом вивчали співвідношення жовчних кислот. Розраховували і аналізували зміни коефіцієнтів кон’югації та гідроксилювання жовчних кислот у півгодинних пробах жовчі, одержаних впродовж 3-годинного експерименту. Встановлено, що за алоксанового діабету гальмуються процеси кон’югації холевої кислоти з таурином та гліцином. Водночас у жовчі щурів зареєстровано значне зростання вільних три- і дигідроксихоланових жовчних кислот та кон’югатів останніх із гліцином. Коефіцієнти гідроксилювання за алоксанового діабету вказують на домінування «кислого» шляху в біосинтезі жовчних кислот, тісно пов’язаного з активністю мітохондріальних ензимів.