Category Archives: Uncategorized
Біохімічні та клітинні механізми імуногенної загибелі клітин
М. Кліщ, Н. Скорохід, Р. Панчук, Р. Стойка*
Інститут біології клітини НАН України, Львів;
*e-mail: stoika@cellbiol.lviv.ua; stoika.rostyslav@gmail.com
Отримано: 21 квітня 2024; Виправлено: 11 вересня 2024;
Затверджено: 21 листопада 2024; Доступно онлайн: 17 грудня 2024
Імуногенна загибель клітин (ІЗК) – це режим запрограмованої клітинної загибелі, що призводить до активації протипухлинної імунної відповіді та визначає довгостроковий успіх протиракової терапії. Тут ми надаємо огляд відомих молекулярних і клітинних механізмів ІЗК. Зазвичай у дослідженнях ІЗК використовуються експериментальні моделі солідних пухлин. Проте моделі асцитних пухлин можуть мати деякі переваги перед ними. У статті наведено результати нашого дослідження з апробації мишачої лімфоми Немет-Келнера як експериментальної моделі асцитних пухлин для досліджень ІЗК.
Віртуальний скринінг противірусних пептидів як нових блокаторів вірусу папіломи людини 16
H. Al-Madhagi
Biochemical Technology Program, Dhamar University, Dhamar, Yemen;
e-mail: bio.haitham@gmail.com
Отримано: 08 червня 2024; Виправлено: 09 липня 2024;
Затверджено: 07 жовтня 2024; Доступно онлайн: 28 жовтня 2024
Віруси папіломи людини (HPV) спричиняють 5% випадків раку, проте досі відсутні специфічні противірусні засоби, спрямовані на інфекцію HPV. Противірусні пептиди (AVP) є перспективною альтернативою традиційним терапевтичним засобам. Це дослідження має на меті вивчити використання AVP проти онкопротеїну E6 вірусу HPV16 за допомогою віртуального скринінгу. Було визначено потенційну ділянку зв’язування онкопротеїну E6, а з використанням бази даних антимікробних пептидів CAMPR4 відібрано 18 AVP. Ці AVP були пристиковані до онкопротеїну E6 за допомогою сервера HawkDockб після чого проведено динамічне моделювання. Серед протестованих AVP, найвищий інгібуючий потенціал проти онкопротеїну E6 продемонстрували AVP18, AVP10 та AVP7. AVP18 виявив більше нековалентних контактів, водневих зв’язків та електростатичних взаємодій. Динамічне моделювання підтвердило стабільність комплексів, що утворюються цими AVP з онкопротеїном E6. Це дослідження свідчать, що AVP7, AVP10 та AVP18 є перспективними кандидатами для блокування HPV16 шляхом інгібування онкопротеїну E6.
Антибактеріальна дія нових композицій на основі цеоліту в залежності від допування катіонами Ag(+) і Сu(2+)
Н. О. Манько1*, О. О. Ільков2, О. Ю. Ключівська1, В. О. Василечко3,4,
В. В. Сидорчук5, Н. П. Ковальська6, О. І. Костів3, С. Р. Багдай3,
А. В. Зелінський3, О. М. Громико7, Н. В. Скрипченко8,
Я. М. Каличак3, Р. С. Стойка1
1Відділ регуляції клітинної проліферації та апоптозу, Інститут біології клітини НАН України, Львів;
2Галичфарм, Львів, Україна;
3Хімічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна;
4Кафедра харчових технологій, Львівський торговельно-економічний університет, Львів, Україна;
5Відділ окислювальних гетерогенно-каталітичних процесів, Інститут сорбції та проблем ендоекології НАН України, Київ;
6Кафедра фармакогнозії та ботаніки, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна;
7Біологічний факультет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна;
8Відділ акліматизації плодових рослин, Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України, Київ;
*e-mail: mankonazarcb@gmail.com
Отримано: 01 липня 2024; Виправлено: 23 серпня 2024;
Затверджено: 07 жовтня 2024; Доступно онлайн: 28 жовтня 2024
Останнім часом зростає інтерес до вивчення сорбційних та каталітичних властивостей твердих наноматеріалів, зокрема природних цеолітів, як можливих компонентів дезінфекційних засобів. Метою роботи було вивчення антимікробної дії композицій на основі закарпатського клиноптилоліту (Кл), допованого катіонами Ag+ та Сu2+. Ці композиції піддавали ся механохімічній модифікації в етанольному середовищі з додаванням екстракту листя Actinidia arguta, який використовувався як антиоксидант. Отримані композиціїї досліджували за допомогою рентгенівських та лазерних дифракційних аналізаторів, скануючої електронної мікроскопії, FTIR-спектроскопії. Антибактеріальну активність оцінювали за допомогою МТТ-тесту, а продукцію АФК – за допомогою дифенілпікрилгідразилового флуоресцентного барвника. Використовували наступні штами бактерій: Staphylococcus aureus, Bacillus subtilis, Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas fluorescens. Показано, що Кл без допанту не виявляв вираженої антибактеріальної активності стосовно оброблених штамів бактерій, незалежно від присутності етанолу чи рослинного екстракту. Зразки Кл, що містять срібло та оброблені екстрактом Actinidia arguta, не підвищували антибактеріальну активність. Зразки, доповані міддю та оброблені етанолом і екстрактом Actinidia arguta, продемонстрували токсичну дію щодо Bacillus subtilis, найвищий токсичний ефект проти P. fluorescence, але значно знизили антибактеріальну активність щодо штамів Staphylococcus aureus і Pseudomonas aeruginosa порівняно з дією зразків, необроблених рослинним екстрактом. Більшість версій композитів Кл продемонстрували залежний від часу антиоксидантний ефект, який можна порівняти з ефектом аскорбінової кислоти, яка використовувалась як позитивний контроль. Отримані дані свідчать про те, що антибактеріальна дія створених композицій на основі Кл пов’язана не з генерацією АФК, а з особливостями їх взаємодії з поверхнею бактеріальних клітин.
Вплив короткотривалого зниження споживання корму молочними коровами в післяродовий період на розвиток субклінічного кетозу
В. Влізло1,2*, О. Стасів1, Г. Седіло1,
Н. Федак1, M. Петришин1, Р. Волошин1
1Інститут сільського господарства карпатського регіону НААН,
с. Оброшине Львівський р-н, Львівська обл., Україна;
2Львівський національний університет ветеринарної медицини
та біотехнологій ім. С. З. Гжицького, Львів, Україна;
*e-mail: vasyl.vlizlo@lvet.edu.ua
Отримано: 22 травня 2024; Виправлено: 08 серпня 2024;
Затверджено: 07 жовтня 2024; Доступно онлайн: 28 жовтня 2024
Субклінічний кетоз поширений серед високопродуктивних молочних корів у післяродовий період. Патологія завдає значних економічних збитків внаслідок зниження продуктивності. Фізіологічно збалансована годівля корів у перші тижні після отелення і в період інтенсивної лактації є основою зменшення захворюваності на кетоз. Метою нашої роботи було встановити як короткотривале зменшення згодовування кормів коровам у перші тижні після отелення впливає на рівень кетонових тіл у крові, сечі та молоці. Дослідження проводили на 10 коровах української чорно-рябої молочної породи, у віці від 4 до 6 років, 2−4 тижні після отелення. Протягом 24 год коровам поступово зменшували згодовування комбікорму, сінажу та силосу на ¼, ½, ¾ до повного їх виключення з раціону, залишивши вільний доступ до сіна та води. Такий рівень живлення корів тривав до 72 год. Вміст кетонових тіл у сечі, β-гідроксибутирату у молоці, β-гідроксибутирату та глюкози у крові визначали на початку та через 24, 48 і 72 год. Кількість загального білірубіну, холестеролу та альбуміну і активність ензимів у сироватці крові вимірювали на біохімічному аналізаторі. Встановлено, що через 24 год після початку зменшення згодовування кормів у крові знижувався рівень глюкози, а через 48 та 72 год розвивалася стійка гіпоглікемія і зростала концентрація β-гідроксибутирату у крові та молоці й кетонових тіл у сечі. Через 72 год у крові корів зростав вміст загального білірубіну та знижувався альбумін і зростала активність ензимів, а також сповільнювалося перетворення натрію пропіонату у глюкозу. Таким чином, короткотривале зниження споживання корму молочними коровами після отелення спричиняє розвиток кетозу і порушення функцій печінки.
Показники вуглеводного обміну та стану антиоксидантної системи за проростання старого насіння пшениці та тритикале, обробленого донором H(2)S
Т. О. Ястреб1, О. І. Кокорев1, А. І. Дяченко2,
М. В. Шевченко3, М. М. Маренич4, Ю. Є. Колупаєв1,4*
1Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, Харків, Україна;
2Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Київ;
3Державний біотехнологічний університет, Харків, Україна;
4Полтавський державний аграрний університет, Україна
*e-mail: plant_biology@ukr.net
Отримано: 06 серпня 2024; Виправлено: 03 вересня 2024;
Затверджено: 07 жовтня 2024; Доступно онлайн: 28 жовтня 2024
Гідроген сульфід (H2S) є молекулою-газотрансмітером, яка бере участь у реалізації багатьох функцій рослинного організму, включно з проростанням насіння. Показано, що старіння насіння супроводжується окислювальним стресом і зниженням схожості. Вплив екзогенного H2S на проростання старого насіння злаків не досліджувався. Мета роботи полягала у дослідженні впливу праймування NaHS як донора H2S на насіння пшениці та тритикале, які попередньо зазнали природного старіння. Насіння озимої пшениці (Triticum aestivum) та озимого ×Triticosecale зберігалося в приміщенні протягом 4 років за змінних температури та вологості. Постаріле насіння обробляли 0,2-5 мМ розчином NaHS протягом 3 годин і пророщували в чашках Петрі протягом 3 днів. Як контроль використовували обробку водою (гідропраймінг). Визначали активність амілази в зерні, біомасу пагонів і коренів, вміст загальних цукрів, Н2О2, продуктів пероксидного окислення ліпідів та антоціанів, а також активність антиоксидантних ензимів у проростках. Показано, що після обробки донором H2S активність каталази і гваяколпероксидази, а також вміст антоціанів зростали лише в проростках тритикале. Водночас обробка насіння обох видів злаків супроводжувалася посиленням росту пагонів і коренів, підвищенням активності амілази та супероксиддисмутази, зниженням вмісту Н2О2 і МДА, а також підвищеним накопиченням цукрів у пагонах. Зроблено висновок, що підвищення схожості старого насіння злаків під впливом донора H2S зумовлене посиленням мобілізації резервних вуглеводів та модуляцією активності антиоксидантної системи. Таку обробку можна розглядати як ефективний інструмент для покращення росту проростків.
Функціонування фотосистем, вміст хімічних елементів, флавоноїдів і брасиностероїдів у листках химери Cornus controversa
А. Ф. Ліханов1, В. В. Швартау2, Н. В. Заіменко3, Н. П. Дідик3*,
О. В. Григор’єва3, І. П. Харитонова3, О. І. Дзюба3,
О. В. Закрасов3, М. Ю. Журба3, Н. А. Павлюченко3
1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Kиїв, Україна;
2Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Kиїв, Україна;
3Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України, Kиїв, Україна;
*e-mail: nataliya_didyk@ukr.net
Отримано: 28 травня 2024; Виправлено: 06 липня 2024;
Затверджено: 07 жовтня 2024; Доступно онлайн: 28 жовтня 2024
Утворення хімери є добре відомим явищем у варієгатних декоративних та диких рослин, проте фізіологічні та біохімічні особливості цього явища вивчені недостатньо. Метою цієї роботи було провести порівняльний аналіз функціонування фотосинтетичного апарату, вмісту макро-, мікроелементів, флавоноїдів та брасиностероїдів у варієгатних та зелених листках переклинальної химери рослин Cornus controversa колекції Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України. Відбір зразків проводили протягом періоду з червня по жовтень 2022 р. Вміст фотосинтетичних пігментів та брасиностероїдів визначали спектрофотометрично, аутофлуоресценцію тканин листків вивчали за допомогою інвертованого мікроскопу з багатоканальною системою флуоресцентної візуалізації, унормований індекс різниці рослинності індекс (NDVI) – за допомогою приладів GreenSeeker та флуорометра, кількість макро- та мікроелементів – за допомогою емісійного плазменного спектрометра. Фенольні вторинні метаболіти розділяли методом HPTLC. Для оцінки захисної здатності флавоноїдів використовували біотест на схожість насіння редиски Raphanus sativus var. radicula за присутності AlCl3. Показано, що зелені листки химери C. controversa мали вдвічі вищий індекс NDVI, довше зберігали фотосинтетичну активність восени та мали вищий вміст макроелементів (Mg, Ca та S), але нижчу концентрацію токсичних металів (Al, Cu, Fe, Zn, Ti) ніж варієгатні. Тоді як, варієгатні листки акумулювали більше брасиностероїдів та фенольних метаболітів, які проявили здатність, не тільки знижувати токсичний вплив алюмінію, а також стимулювали ріст корінців проростків редиски. Така спеціалізація зелених та варієгатних листків може сприяти кращій адаптації рослинних химер до забруднення навколишнього середовища.
Вплив паління електронних сигарет (вейпінг) на рівень гормонів щитоподібної залози та ліпідний профіль у чоловіків
N. Hasan1, N. A. Nasser2, A. D. Hussein3, O. A. Mohsein4,5*
1Ibn Sina University of Medical and Pharmaceutical Sciences, Baghdad, Iraq;
2College of Medicine, Al-Nahrain University, Baghdad, Iraq;
3Departement of Applied Chemistry, College of Applied Science,
University of Fallujah, Fallujah, Iraq;
4Department of Medical Laboratory Techniques,
Mazaya University College, Nasiriyah, Iraq;
5Central Laboratory Department, Thi-Qar Health Directorate,
Al Habbobi Teaching Hospital, Thi-Qar, Iraq;
*e-mail: osamaakram889@gmail.com
Отримано: 01 травня 2024; Виправлено: 18 червня 2024;
Затверджено: 07 жовтня 2024; Доступно онлайн: 28 жовтня 2024
Останнім часом ринок швидко насичується привабливими для молоді пристроями для вейпінгу, які мають різноманітні смаки і форми. Відомо, що паління традиційних і електронних сигарет впливає на метаболічні процеси, а саме порушує продукування гормонів підвищує ризики розвитку захворювань легенів, серця та нирок. Мета дослідження – оцінити рівень гормонів щитоподібної залози та ліпідів у крові молодих чоловіків, які палили традиційні або електронні сигарети. У дослідженні випадок-контроль брали участь 200 чоловіків у віці 24-25 років, які палили 5-7 годин на день та 50 здорових чоловіків, які не палили (контрольна група). Чоловіків, які палили було розподілено на дві групи (100 осіб, які палили електронні сигарети, та 100 осіб, які палили традиційні сигарети). Рівні тиреоїд-стимулюючого гормону (TSH), вільного тироксину (FT4) і вільного трийодтироніну (FT3) вимірювали за допомогою COBAS E411. Загальний холестерол, ТГ, ЛПНЩ і ЛПВЩ визначали спектрофотометрично. Нами не було виявлено значних змін у рівні гормонів щитоподібної залози та ліпідних профілях, за винятком підвищеного вмісту ТГ у групі курців традиційних сигарет порівняно з контрольною групою. У той же час, у крові курців електронних сигарет було встановлено підвищення FT3 і FT4 та значне зниження рівня TSH, а також підвищений вміст загального холестерину, ТГ і ЛПНЩ порівняно з контрольною групою. Зроблено висновок, що паління електронних сигарет впливає на функцію щитоподібної залози та ліпідний обмін.
Дволанцюгова РНК фагового походження (ларифан) по різному впливає на моноцити крові людини залежно від віку та статі донорів
Р. Довгий1*, М. Рудик1, Т. Сергійчук1, Ю. Юмина1,
А. Двухрядкіна1, К. Островська1, Д. П’янова2, Л. Сківка1
1ННЦ «Інститут біології та медицини»,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
2Латвійський біомедичний дослідно-навчальний центр, Рига, Латвія
*e-mail: roman_dovhyi@knu.ua
Отримано: 26 липня 2024; Виправлено: 17 вересня 2024;
Затверджено: 07 жовтня 2024; Доступно онлайн: 28 жовтня 2024
На сьогоднішній день значна увага приділяється статевим і віковим відмінностям у терапевтичній ефективності лікарських засобів, включаючи ті, що впливають на імунну систему. Дволанцюгова РНК, отримана з бактеріофагів, є основним компонентом лікарського препарату Ларифан, який має інтерфероногенну активність. Метою даної роботи була оцінка впливу Ларифану на активаційний стан моноцитів периферичної крові людини, отриманих у донорів різного віку та статі. Зразки крові здорових добровольців були розподілені на 4 групи: молоді чоловіки та жінки віком від 20 до 39 років, літні чоловіки та жінки віком від 54 до 69 років. Зразки крові з антикоагулянтом ЕДТА обробляли Ларифаном (200 мкг/мл) протягом 30 хв, клітини відмивали та вимірювали фагоцитарний індекс, продукцію реактивних форм кисню та експресію фенотипових маркерів. Аналізували лише живі моноцити, ідентифіковані за допомогою проточної цитометрії. Моноцити як молодих, так і літніх жінок слабо реагували на обробку Ларифаном. Моноцити молодих чоловіків після обробки продемонстрували незначне зниження фагоцитарної активності та значне зменшення продукції реактивних форм кисню. У моноцитів літніх людей виявлялися чіткі статеві відмінності фенотипу нестимульованих клітин. Порівняно з моноцитами жінок, у моноцитів чоловіків старше 50 років після обробки Ларифаном спостерігалося зниження фагоцитарної активності та експресії CD86, а також підвищення експресії CD206. Ці результати вказують на необхідність подальших досліджень Ларифану, спрямованих на розробку персоналізованого лікування в залежності від віку та статі пацієнта.