Tag Archives: ожиріння
Вплив N-стеароїлетаноламіну на вміст холестеролу, карбонільованих протеїнів та склад жирних кислот у печінці щурів з інсулінорезистентністю, спричиненою аліментарним ожирінням
О. В. Онопченко, Г. В. Косякова, О. Ф. Мегедь, В. М. Клімашевський, Н. М. Гула
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: onop.89.av@mail.ru
В роботі було досліджено вплив N-стеароїлетаноламіну на склад вільних жирних кислот, вміст холестеролу та рівень карбонільованих протеїнів у печінці щурів з експериментальною інсулінорезистентністю (ІР). Розвиток ІР спричинювали шляхом довготривалого жирового навантаження (вміст ліпідів 58% від загального раціону) в комбінації з одноразовою ін’єкцією стрептозотоцину (15 мг/кг маси тіла). Результати ліпідного аналізу показали зростання вмісту вільного та істотне зниження естерифікованого холестеролу в печінці щурів за ожиріння. Виявлено зниження рівня поліненасичених жирних кислот, значне збільшення мононенасичених жирних кислот. Також показано зростання вмісту протеїнових карбонілів внаслідок дисбалансу ліпідного складу печінки в умовах аліментарного ожиріння. Введення NSE (50 мг/кг маси тіла) протягом двох тижнів сприяло зниженню вмісту вільного холестеролу, зростанню його естерифікованої фракції та зменшенню вмісту олеїнової кислоти в печінці щурів з ІР. Виявлено зниження вмісту продуктів окисної модифікації протеїнів у печінці щурів за дії NSE, що може мати позитивний вплив на функціональну активність трансмембранних протеїнів за ІР, індукованої ожирінням.
Вплив N-стеароїлетаноламіну на фосфоліпідний склад печінки щурів з інсулінорезистентністю, спричиненою аліментарним ожирінням
О. В. Онопченко, Г. В. Косякова, Т. М. Горідько, В. М. Клімашевський, Н. М. Гула
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: onop.89.av@mail.ru
На моделі інсулінорезистентності (ІР) в щурів, спричиненої розвитком аліментарного ожиріння, вивчали вплив N-стеароїлетаноламіну на вміст фосфоліпідів печінки та їхній жирнокислотний склад. Результати проведених досліджень показали, що довготривале жирове навантаження спричинює дисбаланс у складі основних фосфоліпідів печінки і є одним із факторів розвитку ІР в щурів. Зокрема, виявлено вірогідне зростання вмісту фосфатидилхоліну, фосфатидилетаноламіну та значне зниження вмісту лізофосфатидилхоліну, сфінгомієліну, дифосфатидилгліцеролу, фосфатидилінозитолу, фосфатидилсерину. Розвиток ожиріння характеризується істотними змінами жирнокислотного складу фосфоліпідів печінки щурів, а саме: зростанням вмісту моноєнових (ерукової, нервонової, олеїнової), полієнових (ейкозатриєнової, докозатриєнової, арахідонової) жирних кислот та вірогідним зниженням рівня дієнових. Введення N-стеароїлетаноламіну (50 мг/кг маси тіла протягом 2 тижнів) сприяє нормалізації рівня індивідуальних фосфоліпідів в печінці щурів з ІР, що корелює зі зниженням вмісту інсуліну плазми крові та підвищенням чутливості до нього. За дії NSE спостерігається нормалізація жирнокислотного складу фосфоліпідів, що може бути пов’язано з його модулювальною дією на активність основних десатураз. З огляду на те, що дисбаланс фосфоліпідного складу печінки щурів, спричинений аліментарним ожирінням, зумовлює серйозні метаболічні зміни, пов’язані з розвитком ІР, його компенсація за дії NSE може сприяти відновленню інсулінового сигналінгу, пригніченню розвитку ожиріння та діабету 2-го типу, за рахунок послаблення ІР.
Вплив N-стеароїлетаноламіну на ліпідний склад плазми крові щурів з експериментальною інсулінорезистентністю
О. В. Онопченко, Г. В. Косякова, В. М. Клімашевський, Н. М. Гула
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: onop.89.av@mail.ru
На моделі інсулінорезистентності (ІР), індукованої довготривалим жировим навантаженням із переважним вмістом насичених та мононенасичених жирів, було вивчено вплив N-стеароїлетаноламіну (NSE) на склад вільних жирних кислот (ВЖК), ліпопротеїновий спектр плазми крові та вміст прозапального цитокіну TNFα в організмі щурів. За результатами проведених досліджень встановлено зростання рівня мононенасичених ВЖК (18:1n-9) та зниження поліненасичених ВЖК (20:4n-6) у плазмі крові щурів за експериментальної ІР. Ці процеси супроводжувались збільшенням вмісту цитокіну TNFα та значними змінами у ліпопротеїновому профілі плазми крові. Зокрема, зафіксовано зниження вмісту холестеролу ліпопротеїнів високої щільності (ЛВЩ), зростання холестеролу ліпопротеїнів низької (ЛНЩ) та дуже низької щільності (ЛДНЩ). Введення NSE щурам з індукованою ожирінням ІР сприяло відновленню рівня моно- та поліненасичених ВЖК, зростанню вмісту холестеролу ЛВЩ та зниженню – холестеролу ЛНЩ. Крім того, за ІР в щурів, які отримували NSE, показана нормалізація рівня TNFα в сироватці крові. Одержанні результати свідчать про відновлення за дії NSE ліпідного профілю плазми крові щурів з ІР, індукованою аліментарним ожирінням. Оскільки ліпідний спектр плазми крові відображає метаболізм ліпідів у цілому, встановлений ефект NSE може мати певне значення для попередження ускладнень, пов’язаних із розвитком ІР.