Tag Archives: актоміозиновий комплекс
Вплив ультразвуку різних режимів на суперпреципітацію окисномодифікованого актоміозинового комплексу скелетних м’язів кроля
О. В. Шелюк, Н. Є. Нурищенко, К. О. Мединська
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна;
e-mail: shelyuk_olga@ukr.net
Проведено дослідження впливу ультразвуку неперервного та імпульсного (2 мс) режимів на реакцію суперпреципітації окисномодифікованого актоміозину скелетних м’язів кроля. За одержаними кінетичними кривими реакції визначили величину суперпреципітації (Аm – А0). Нормовану за значенням Аm максимальну швидкість Vn зміни А у часі використовували як головний кінетичний параметр. Показано, що застосування ультразвуку неперервного режиму для окисномодифікованого актоміозину супроводжується вірогідним зниженням величини суперпреципітації відносно контролю. Проте імпульсний ультразвук спричинює вірогідне збільшення величини суперпреципітації, крім значення (Аm – А0) у разі застосування інтенсивності 0,2 Вт/см2. Як неперервний, так і імпульсний ультразвук інтенсивністю 1 Вт/см2 зменшують параметр Vn реакції суперпреципітації окисномодифікованого актоміозинового комплексу відносно інших значень інтенсивності ультразвуку, що можливо зумовлено його тепловим впливом. В цілому дані, які було одержано, дають підставу припустити, що ефекти неперервного та імпульсного ультразвуку на реакцію суперпреципітації окисленого протеїнового комплексу актоміозину тотожні.
Вплив катіонів важких металів на АТР-азну активність актоміозинового комплексу та субфрагмента-1 міозину гладенького м’яза матки
Р. Д. Лабинцева, О. М. Бобровська, О. Ю. Чуніхін, С. О. Костерін
Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
e-mail: labyntseva@biochem.kiev.ua
Досліджували вплив двовалентних катіонів – Со2+, Сu2+, Mn2+ та Ni2+ (5 мМ) на активність АТР-ази актоміозинового комплексу та субфрагмента-1 (S1, голівки) міозину міометрія. Показано, що Со2+, Mn2+ та Ni2+ інгібують, а Сu2+ – активує ензиматичну активність як актоміозину, так і S1 міозину.
Іони Mg та Mn суттєво не впливали на інтенсивність емісії асоційованого з актоміозином еозину Y, водночас, за наявності катіонів Сu спостерігали найбільш виражене гасіння емісії зв’язаного флуоресцентного зонду (еозину Y), менш виражене гасіння – у присутності Со2+. У присутності катіонів Mn, Co та Ni середній гідродинамічний діаметр (ГД) актоміозинового комплексу та субфрагмента-1 міозину гладенького м’яза матки суттєво не відрізняється від ГД у присутності Mg2+. За наявності катіонів Сu спостерігається значне (у десятки разів) збільшення розміру протеїнових частинок, що може бути наслідком їхньої агрегації. Одержані результати свідчать про суттєві зміни у структурі та функції актоміозинового комплексу міометрія у присутності катіонів важких металів та дозволяють припустити, що мішенню впливу цих металів на скоротливі протеїни є субфрагмент-1 міозину, в якому локалізовано активний центр АТР-ази та актинзв’язувальні ділянки.
ATP-азна активність актоміозинового комплексу скелетних м’язів кроля за дії ультразвуку
К. О. Мединська, Н. Є. Нурищенко, Л. І. Пелюх, О. В. Шелюк
Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
ННЦ «Інститут біології», Україна;
e-mail: medinkat@ukr.net
У роботі досліджено вплив неперервного та імпульсного ультразвуку інтенсивністю 0,05; 0,2; 0,4; 0,7 та 1,0 Вт/см2 на ATP-азну активність актоміозину скелетних м’язів кроля. Показано, що найбільші зміни Mg2+,Ca2+-ATP-азної активності спостерігались за дії неперервного ультразвуку інтенсивністю 0,2 та 0,4 Вт/см2. К+-ATP-азна активність інгібувалась неперервним ультразвуком всіх досліджених величин інтенсивності. Імпульсний ультразвук 2 та 10 мс не змінював показники Mg2+,Ca2+-ATP-азної активності, тоді як К+-ATP-азна активність достовірно змінювалась лише за дії імпульсного ультразвуку інтенсивності 0,7 та 1,0 Вт/см2, що ймовірно можна пояснити тепловим ефектом. Під час дослідження реконструйованого актоміозину з озвученим тропоніновим комплексом встановлено, що тропоніновий комплекс є найчутливішим до дії ультразвуку.