Tag Archives: біохімічні показники
Фулерен С(60) послаблює ознаки гострої ниркової недостатності у щурів пригніченням окисного стресу за рабдоміолізу
О. Омельчук1, С. Прилуцька2, Д. Ноздренко3,
О. Мотузюк1,3, І. Варенюк3, К. Богуцька3,
О. Виговська4, О. Жолос3, Ю. Прилуцький3*
1Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна;
2Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
3Київський національній університет імені Тараса Шевченка, Україна;
*e-mail: prylut@ukr.net;
4Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
Отримано: 14 серпня 2023; Виправлено: 18 вересня 2023;
Затверджено: 27 жовтня 2023; Доступно онлайн: 06 листопада 2023
Відомо, що рабдоміоліз як гостра стадія міопатії пов’язаний з накопиченням продуктів розпаду м’язів, гострою нирковою недостатністю та окисним стресом. Метою дослідження було оцінити вплив C60 фулерену як антиоксиданту на пошкодження нирок у щурів з індукованим гліцерином рабдоміолізом. Дослідження проводили на щурах-самцях лінії Wistar, розділених на такі дослідні групи: контрольні тварини, тварини, яким внутрішньом’язово вводили гліцерин у дозах 5, 10 і 15 мг/кг та ті, яким щодня внутрішньоочеревинно вводили водний розчин С60 фулерену (С60ФВР) в дозі 1 або 2 мг/кг через 48 год після введення гліцерину. Контроль за біохімічними та морфологічними показниками проводили на 3, 6 та 9 добу. Виявлено тісний кореляційний зв’язок між тяжкістю гострого ураження нирок, підвищенням рівня креатиніну та сечовини, активністю супероксиддисмутази (СОД) та каталази (КАТ) у крові щурів. Показано, що у щурів, які отримували 2 мг/кг C60ФВР, розміри ниркових клубочків і прояви некрозу зменшувалися, а активність СОД і КАТ у крові значно знижувалася. Отримані результати можуть бути корисними для розробки підходів до лікування патологічних станів м’язової системи, спричинених рабдоміолізом та пов’язаним із ним оксидативним стресом.
Рівень індоламін 2,3-діоксигенази і параметри оксидативного стресу пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю
F. M. Y. Saeed, R. F. Jasim*
Collage of Education for Girls, Department of Chemistry, University of Mosul, Iraq;
*e-mail: ra.fadhel@uomosul.edu.iq
Отримано: 13 квітня 2023; Виправлено: 02 червня 2023;
Затверджено: 07 вересня 2023; Доступно онлайн: 12 вересня 2023
Індолеамін-2,3-діоксигеназа (IDO) – це ензим, що розкладає триптофан і належить до кінуренінового шляху. Активність IDO була запропонована як біомаркер для діагностики хронічної хвороби нирок. Метою дослідження було оцінити рівень ІДО, сечовини, креатиніну, сечової кислоти, фосфату, кальцію, альбуміну, МДА, ГСГ, активності пероксидази, каталази, арилестерази в сироватці крові пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (ХНН), які проходили лікування діалізом у порівнянні зі здоровою контрольною групою. Результати показали значне збільшення рівня IDO у пацієнтів порівняно з контролем. Аналіз лінійної регресії з використанням коефіцієнта кореляції Пірсона показав, що підвищений рівень IDO позитивно корелює з сечовиною, креатиніном, сечовою кислотою, фосфатом, рівнем MDA та активністю пероксидази, тоді як негативно корелює з рівнем альбуміну, кальцію, глутатіону, активністю каталази та швидкістю клубочкової фільтрації. Зроблено висновок, що рівень IDO може бути можливим маркером окислювального стресу та запалення у пацієнтів із ХНН.
Оцінка біохімічних показників плазми крові щурів за тетрациклініндукованого гепатозу та їх коригування фосфоліпідами молока
В. А. Грищенко1, В. В. Мусійчук1, В. О. Чернишенко2,
О. В. Горницька2, Т. М. Платонова2
1Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ;
2Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Київ;
е-mail: viktoriya_004@ukr.net
Тетрациклін виявляє виражений цитотоксичний ефект на печінку, відтак його широко використовують для тестування терапевтичної ефективності гепатопротекторних препаратів. Метою роботи було визначення біохімічних показників плазми крові щурів та коригувальних властивостей фосфоліпідів молока за тетрациклініндукованого гепатозу. Для моделювання гепатозу щурам щоденно вводили 4%-й розчин тетрацикліну гідрохлориду в дозі 250 мг/кг маси тіла внутрішньошлунково. Корекційну терапію проводили за допомогою 1%-ї суспензії фосфоліпідів молока у формі ліпосомальної біологічно активної добавки «FLP-MD». Експериментальний гепатоз зумовлював вірогідні деструктивні зміни в мембранах гепатоцитів. Це було підтверджено підвищеною амінотрансферазною активністю (зокрема, в плазмі крові активність АСТ зростала у 4,0 раза, АЛТ – в 1,7 раза та їх співвідношення – у 2,4 раза). У щурів із гепатозом відмічено зниження синтезу факторів зсідання крові. Зокрема, вміст фібриногену в плазмі крові на тлі гепатозу знижувався на 21%, протромбіну – на 27,8%, фактора Xa – на 27,9%, протеїну С – на 40,6%. У цих тварин відзначали гіпохромемію як прояв анемії за розвитку гіперазотемії та гіпербілірубінемії. Виявлено порушення фосфорно-кальцієвого обміну та гіперкаліємію. Показано, що введення хворим тваринам фосфоліпідів молока у формі ліпосомальної біологічно активної добавки «FLP-MD» зменшувало прояв негативних ефектів тетрацикліну, про що свідчить відновлення рівня коагуляційних факторів та амінотрансферазної активності. Результати біохімічних досліджень дозволяють рекомендувати «FLP-MD» як засіб гепатопротекції.
Різні параметричні підходи з метою оцінювання гострого променевого ураження легенів у щурів
Sandeep Soni1, Mitra Basu2, Priyanka Agrawal2,
Neeraj Kumar2, Aseem Bhatnagar2, Neelam Chhillar1
1Institute of Human Behaviour and Allied Sciences, Dilshad Garden, India;
e-mail: nlmchhillar@yahoo.co.in;
2Institute of Nuclear Medicine and Allied Sciences (INMAS),
Defence Research & Development Organization (DRDO), Delhi, India
Вивчали ефект одноразового загального γ-опромінення і його вплив на секрецію різних клітинних компонентів, які можуть бути використані як біохімічні маркери пошкодження легенів з метою оцінювання гострого променевого ураження легенів. Дослідження проводили на щурах, яких опромінювали в дозі від 1 до 5 Гр (зі швидкістю – 0,95 Гр/хв). Бронхоальвеолярний лаваж (БАЛ) отримували від тварин контрольної та дослідних груп (впродовж 72 год після опромінення). У рідинах БАЛ аналізували активність лактатдегідрогенази (ЛД), кислої фосфатази (КФ), лужної фосфатази (ЛФ), також робили підрахунок клітин і вимірювали загальний вміст протеїну. Внутрішньогрупове і міжгрупове порівняння параметрів БАЛ за різних доз опромінення продемонструвало значну відмінність. Так, активність ЛД в інтервалі опромінення від 1 до 5 Гр (Р = 0,00) значно збільшувалась після 2 год опромінення з різницею r > 0,3. Активність ЛФ значно змінилась після опромінення дозами 3 і 4 Гр (Р < 0,05), тоді як КФ – в інтервалі 2–5 Гр (Р < 0,05). Загальний вміст протеїну також істотно змінився в досліджуваному інтервалі опромінення (Р < 0,00). Таким чином, дослідження БАЛ щурів після одноразового γ-опромінення показало, що ЛД, КФ, ЛФ, нейтрофіли, лімфоцити, загальна кількість лейкоцитів і загальний вміст протеїну чутливі до пошкоджуючого опромінювання і біохімічні показники їх істотно змінюються впродовж 72 год дослідження. Дійшли висновку, що біохімічні показники БАЛ можуть мати більш широке застосування у разі оцінки гострого ураження легенів за індукованого опромінення.